ЧЕРВОНЕ ВИНО

Related posts:

1. “Час крила склав…” Час крила склав. Вітрів гонитви За яворами хмар не пружать… Коли ні спокою, ні битви, Поет, мов птах, за небом […]...
2. Плач Ярославни Чорним круком чорну вістку Із чужини хтось приніс, – І по цілій Україні Розлилося море сліз. Наче темна ніч осіння, […]...
3. Її пальтечко радісне й червоне Її пальтечко радісне й червоне. Вона так добре знає шлях додому, що в надвечір’ї, сніжному й блідому, біжить мені назустріч. […]...
4. “Воно зросло з шукання і розпуки…” Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих […]...
5. “Люба, ми з тобою ідемо…” Люба, ми з тобою ідемо. Озеро, немов трюмо… Голуб політав-літав і сів. Чую здалеку і зблизька передзвони голосів… 1966...
6. “Важкі путі, позбавлені спокою…” Важкі путі, позбавлені спокою, Чужі краї, запалі в каламуть, Тебе навчать і мудрости людської І гарт наснаги серцеві дадуть. Тож […]...
7. “Гей, нові Колюмби, Магеллани…” Гей, нові Колюмби, Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що […]...
8. ВИНО 1 Не водись-ка на свете вина, Тошен был бы мне свет. И пожалуй – силен сатана!- Натворил бы я бед. […]...
9. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
10. “Не вино, не сон і не отруту…” Не вино, не сон і не отруту… В темній чаші – спокій і вода. Ти не славив затінки і скруту, […]...
11. “Це повітря – вино з льоднику…” Це повітря – вино з льоднику, Що було закорковане роки. Так дзвенять у морозному кроки, Мов по мідному йдеш хіднику. […]...
12. “Тут цілий день, у казанах закутий…” Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. […]...
13. “Недопите вино…” Недопите вино, Шоколаду надламна плитка… І тебе вже давно За снігами-тернами не видко. У вікно весняне Мені променем, раптом, заграєш?.. […]...
14. ГІРКЕ ВИНО Мої дні жорстокі та холодні полину навіяли в пісні, потонули обрії в безодні чорної весни. Знов підказує мені до вуха […]...
15. 05. СТАРЕ ВИНО В холоднім сутінку сухого льоху по стінах тиша кане зерном граду. І п’яний, м’ятний запах винограду, й ряди пляшок, що […]...
16. “Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...
17. ВІРНА Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за […]...
18. “Махнуть рукою! Розiллять вино!..” Махнуть рукою! Розiллять вино! Хай крикне хтось – хай буде завiрюха, – Ах, як я хочу вiднайти вiкно У сiрiм […]...
19. “Відбило небо у воді…” Відбило небо у воді Незайманість блакиті. Стоять берізки молоді У бабиному літі. І кожна золотом горить, Під вітерцем тріпоче. У […]...
20. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
21. “Люблю вино, ненавиджу горілку…” Люблю вино, ненавиджу горілку! “In vino veritas” – кругом кричать, А я й не знаю, хто приклав печать На право […]...
22. “Бувають хвилини спокою порожнього…” Бувають хвилини спокою порожнього, Без бурі, без болю, без волі… В безодні знесилля німого Дрімають придушені болі – А серце […]...
23. ПОЕТ тужить над долею світу від 10 до 13.20 об 11.10 іде до кльозету розстібає ширінку застібає ширінку вертається і “апять” […]...
24. “В високій келії, самотно-таємничій…” В високій келії, самотно-таємничій, Де тіні вічнії спинились у кутках, Сиджу за книгою. Ніхто мене не кличе, І до людей […]...
25. ДВІ КАРТИНИ Хлоп’я годує лебедя з руки, Стоять щасливі молоді батьки. І я картини кращої не знаю, – Якщо є рай, то […]...
26. “Візьмеш у жменю сонного насіння…” Візьмеш жменю сонного насіння І не пізнаєш власної руки, – Най синій день, най у землі коріння, Жіночий сміх і […]...
27. “Холодом повіяло. Настали…” Холодом повіяло. Настали Непривітні і короткі дні. Всі ліси давно пооблітали І стоять похмурі й мовчазні. Холодом повіяло. Осінні Вогнища […]...
28. СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...
29. ОСТРАХ Час іде. Стіни бовваніють. Сили лютують земні. Нащо на щию змії Тобі й мені? Кинути мусимо страх. Жах пережити – […]...
30. ПОКЛИК БАНДУРИ Бандуристе, чуєш братній поклик бурі? Ціла вічність – від струни і до струни… Горомовицями настроєну бандуру ти до сонячного світла […]...
31. “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
32. “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
33. “Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…” Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм. Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак. Шукаємо тоді, коли смеркає, таємний, темний цвіту зодіак. Шукаєм папороть […]...
34. ГОГОЛЬ І ВОРОНА Пливе Гоголь по Славуту, В воду поринає. На сухій гіллі Ворона, Важенько здихає: “Ой мій друже білокрилий! Горенько з тобою! […]...
35. З Адама Міцкевича ДО НІМАНУ Мій рідний Німане! Куди сплили ті води, Що я в дитячі їх зачерпував долоні, Що ними плавав я по дикому […]...
36. СТАРАЯ СКАЗКА В этом мире, где наша особа Выполняет неясную роль, Мы с тобою состаримся оба, Как состарился в сказке король. Догорает, […]...
37. Осінь Похмуро нині зранку, і здається, Що вся земля затихла і заснула. Імла холодна небо затягнула, З хвилини на хвилину дощ […]...
38. “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
39. СИНЯ СУКНЯ Під шум коліс згадав її Так близько обіч у трамваї Ніби одвічно ми свої І рідні слів її ручаї Привіту […]...
40. НЕ ЖДУ СПОКОЮ! Не жду спокою! Бурі жду, Щоби заграла громом; Най олов’яним звоєм хмар Над моїм стане домом… Її святих огнів я […]...