Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







5. ОЗИМИНА

Наїжачились степи
Жерлами зеніток…
В’яже смерть свої снопи
Та й не перше літо.

Засіває “бог війни”,
А жнивують круки…
Гладять шовк озимини
Хліборобські руки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


5. ОЗИМИНА - КАРПЕНКО МИКОЛА