БАЛАДА
На кичері – хата одна.
В хатині тій – жінка одна.
За хатою – грядка і паша.
Є старші на світі жінки,
маленька вона, без руки,
самотня, здається, найстарша.
Не так вже багато їй літ,
а ходить вона, заки світ,
минаючи кичеру лису,
до каменя в гущавині
й потоку у зворі на дні –
несе вона їсти до лісу.
На камені тому сидить,
з потоком отим гомонить,
а їжу під камінь поклала.
Там суджений жив і живе,
а суджений не відірве
ту руку, що їсти давала.
Печеру зірвав динаміт,
кричала тоді з-під чобіт,
хитає тепер головою.
Потік з-під каміння тече,
торкає безкриле плече
зарослою мовби щокою.
…У лісі на дальнім верху
стоїть вона в синім снігу,
шукає якусь хворостину
й шепоче, розлючена вкрай:
“Віддай рукавицю, віддай!..”
І сварить когось, як дитину.
Related posts:
- Балада про скрипку Вона ув останнє щось мовила хрипко… Гляньте! Жага їй деку випекла! Тепер не шукайте у скрипці скрипки. Бо скрипка по […]...
- БАЛАДА ПРО ДВІ КАРАМЕЛЬКИ А баба, як затялась – ще живе! Синкові очі муля стара хата, Відгрохав би давно вже кам’яницю, Бо ж – […]...
- БАЛАДА ПРО СТРАЧЕНОГО Того вечора вона принесла до нас мисочку грибів. Тихо поставила на лаві. – Просив зварити вчора… Не діждав їсти… Ти […]...
- БАЛАДА ВІРНОСТІ Всім удовам війни присвячую Застогнало, заплакало – Чи сова, чи вдова? Покотило байраками. Задиміла трава. Недобілене около… Щітка випала з […]...
- ДУМКА-БАЛАДА ПРО СОПІЛКАРЯ Фашисти утікали манівцями Від праведної помсти і розплати. І білий птах зими над ними каркав, І біла смерть над ними […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
- “Любив я дику грушу на Брусному…” Борисові Бунчуку Борисові Бунчуку Любив я дику грушу на Брусному, одну й побиту, на верху самому. Вона не заховалася від […]...
- ВІСІМ 1 Коли уяву сколихнуть її уста, розійдуться по тілі жагою пестощів, жаданням губ; коли цілунками наділить закутає дівочим чаром, лагідним […]...
- БАЛАДА ЗОЛОТОЇ ЦИБЦЛІ Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши […]...
- БАЛАДА ПРО ПОКЛИКАННЯ Капітанові сорок років, Розумієте – сорок років. Це немало вже – сорок років, Та яких іще сорок літ! Океани його […]...
- Балада про очі Обережно торкається вітру руками, Цвіт вишневий кидає йому під ноги, А очі дивляться в сонце прямо І зовсім не боляче […]...
- ЗРАДА І Їду-поїду на бистрім коні Крізь попіл ночі, крізь полум’я днів, Тільки пісня бринить за сідлом, А слідом – Одинадцять […]...
- БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКУ ПІДКОВУ В руках незмінний автомат, За спиною – мішок. З боями відступав солдат – Од Пруту до Моздок… Чи кров од […]...
- РИБАЛКА. Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка […]...
- БАЛАДА ПРО БАБУСЮ НА ЧОВНИКУ Бабуся ця книжки читає, Так їх дбайливо обгортає, До полотнянтої торбини Кладе книжчину до хлібини. Які вона в книжках шукає […]...
- БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі […]...
- КРИК ЧАЙКИ Казала хвилям: – Заберіть мене в море! – Не зрозуміли Моєї мови. А чайка кричала. Казала: – У мене очі, […]...
- ГРОБНИЦЯ НАПОЛЕОНА В Будинку Інвалідів, між колон, Покоїться твій прах, Наполеон. А скільки знав ти воєн, знав походів, Під чобіт свій підм’явши […]...
- БАЛАДА ПРО ЗРАДУ В. З. За тими дверима, де шепоти хтиві і знада, Хмільні поцілунки й лукава олжа та бравада, За тими дверима, […]...
- БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...
- “Боже мій, Боже, в чорну днину…” Боже мій, Боже, в чорну днину крила вона схотіла мати, щоб полетіти на Україну свОго милОго шукати. Як їй тоді […]...
- ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯ Мені страшно признатися: я щаслива. Минають роки, а ти мені люб. Шаліє любові тропічна злива – землі і неба шалений […]...
- КІНЕЦЬ ДНЯ Ігорю Шугану віддай мені в долоні теплоту м’якого голосу, і синій трепет крови, і галузку тіла, все віддай. і ляж […]...
- ПОТІК Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]...
- “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
- МАРИНЧИНА ЛЯЛЬКА У Маринки лялька є: Чорне негренятко. Разом з ним вона встає І лягає спатки. Вранці каже: – Добрий день! Одягне, […]...
- “У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...
- БАЛАДА ПРО ТРЕМБІТУ Трембіта ніколи не грає веселої, Вона сповіщає про горе. Було це давно. Далеко в горах Жили легенди, Велети й Чугайстри. […]...
- ЧЕКАННЯ Десь він згубивсь у степах, у вселенській завії. Так от… пішов. І по ньому – лиш вітер і сніг. …Жінка […]...
- САМОТНЯ ЛАСТІВКА Самотня ластівка на дроті – Одним одна, самотина. Всі ластівки давно в польоті, – Чому ж без вирію вона? Така […]...
- ЛАНЦЮГ НІЖНОСТИ Від самих початків життя, коли пружно в колисці Ти пнешся до сонця угору, побачиш тоді: Всміхається разом із сонцем ще […]...
- СВІЧКА ПІД ВІТРОМ Чого мені згадалися тепер Та провесінь далека, давній вечір, Той, мічений вогнем, страсний четвер, З якого йшли баби і ми, […]...
- БАЛАДА ПРО ЧУМАКА Плинуть хвилини – за хвилею хвиля, Час набіга – за сльозою сльоза. Віз навантажений кримською сіллю, Тільки ж немає дороги […]...
- Березень Я знаю, коли люди стають поетами – ранньою весною під тихий березневий вечір, біля димлячих багать, тоді, як по садах […]...
- БАЛАДА ПРО ГЕНИ Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість […]...
- БАЛАДА ПРО ОДНЕ ЗАПІЗНЕННЯ Ех, талан – гіркий полин, Туга удовина. Був у мами син один, Золота дитина. Доглядала як могла, Рук не покладала, […]...
- ЛАТУННА ЗАПАЛЬНИЧКА Латунну стару запальничку у прискринку мати знайшла. Незграбна вона, невеличка, а скільки давала тепла! Зробив її тато із гільзи – […]...
- ВОДА Впотужнилась вода – уже й не перейнять, припала до землі її важка печать. І змила кущ лози з мурахом на […]...
- БАЛАДА ТРЕТЯ Темними ріками Ніч тече по долинах, Прудко біжить по зворах, Мутно піниться на косогорах. По зарослім болоті Клятий іде, На […]...
- “Вона не знає: живий він чи ні!..” Вона не знає: живий він чи ні! Одного разу вже таке було, але в сорок сьомому прийшов лист, і тоді […]...