Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ОДА МОЛОДОСТІ

Лава вулканна нестерпного бітуму.
Бурхає полум’я. Валує дим.
І рвуться слова без жодного відома:
– Коли помирати, то вже молодим!

Соловейко сіяє, і витьохкує місяць.
Стріляє вогонь навісним і твердим,
І серце палає, не рушить із місця:
– Коли помирати, то вже молодим!

Жаб’ячі хори у прип’ятській тиші є –
Чадіють в безумі лютих годин.
Світ ідіотствує, хоч зверху мудрішає,
Врятований ще раз життям молодим.

За безладу безмір, за кар’єри і премії,
Немов на війні, знову вихід один:
За мудрість всесвітню дурних академій
Платим безсмертям – життям молодим.

Стали в вікна бити шершні
І джмелі густи,
Стали душі, тяжко вмерші,
Натовпом густим.
І чого б мене питати,
І нащо б я їм,
Коли й сам не дам я ради
Із життям своїм.
А вони мене питають –
Що воно й куди.
І не дихають – ридають
Голосом біди.
Що мені собі сказати?
Бо я більше в них,
Більше в них питаю ради
В сумнівах нічних…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ОДА МОЛОДОСТІ - ДРАЧ ІВАН