“Шукає вад у молодості старість…”

Шукає вад у молодості старість…
А що це?
Чи стривоженість, чи заздрість
До тих, кому передає у віно
Вона своє і гарне і негідне?

Либонь, не треба бачить в тім образи,
Що молодість не хоче просто брати
І що вона у прагненні до кращого
Уважно ту перебирає спадщину:

Виймає з подарованої скрині
І вчинки, і теорії, і рими,
І почуття, і задуми, і моди,
І еталони щирості і вроди…

І не для пози примиряє все це
На власний розум і на власне серце,
А вибирає істину чеснот
І відкида непотріб позолот,
Аби в польоті до галактик часу
Узять добра таку критичну масу,
Що вибухла б не атомним грибом,
А вищим і небаченим добром!

Тому хай краще – спадкоємців чесність,
Аніж фальшива, лицемерна чемність,
Яка вважає, що дивитись грубо
Коневі подарованому в зуби…

Нам часом кажуть:
– Зважте кожен крок,
Аби не наробити помилок…
Що ж, молодість напружена, як праща,
A власна помилка засвоюється краще.
Але таку цінити треба старість,
Яку тривога точить, а не заздрість!

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...

ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ МОЛОДОСТІ Розсунулись, мов карти стіни, угору стеля поплила, і вікна згасли в синій тіні, найближчі речі вкрила мла. Так ява стала […]...

МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...

СТАРІСТЬ КАЗАНОВИ Кожного погідного ранку Казанова, одягнений в рожеві жіночі панчохи, виходить на вузькі левади міста збирати зомлілі метелики презервативів. Стіни його […]...

“Якщо в дитинстві схибив, прій на старість…” Якщо в дитинстві схибив, прій на старість І на переступи на нарікай, Бо що було б, якби, поклавши край Минулим […]...

“Похилила старість до землі…” Похилила старість до землі, Зморшками обличчя заснувала. Рідко вже й зустрінеш на селі – Відходила жінка, відгуляла. Але ще при […]...

“Підкрадається тихо старість…” Підкрадається тихо старість, Хитромудра яга-злодюга, Погойдавши безсмертя парість, Поманивши: “Замовкне туга! І ти зайдеш у храм високий, Де немає ні […]...

СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...

МАЙ МУЖНІСТЬ ТИ Май мужність ти зізнатися у всьому: Що вже нема колишнього вогню, Що рада б ти віддатися другому, Що я тобі […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ОДА МОЛОДОСТІ Лава вулканна нестерпного бітуму. Бурхає полум’я. Валує дим. І рвуться слова без жодного відома: – Коли помирати, то вже молодим! […]...

“Струнка, повітряно-легка…” Струнка, повітряно-легка, Немовби зіткана з блакиті, – Мені ти стрілася така В далекім світі, юнім літі. Таку тебе запам’ятав, Таку […]...

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ Кохання, кохання – Що за штукенція? Молекул, атомів прочування, Одухотворена інтерференція. Заздрість, заздрість – Що за оказія? Ніч, убивча безпорадність, […]...

ВАРФОЛОМЕЄВІ ШЕВЧЕНКОВІ (на його звістку, що заспокоїв працею свою старість) Нема в світі, рідний брате, Як своя хатина! Поживе в теплі, в затишку Вся твоя родина. А як ще коло […]...

СТАРІСТЬ Сім десятків дідові старому, Сам незчувсь, коли і відгуло, – Вже лице пожовкло, як солома, Борознами вкрилося чоло, Сяють очі […]...

СТАРІСТЬ Так мало споминів, замало, щоб забути… так тяжко бачити в пустій кімнаті, так тяжко йти крізь двері, що ведуть в […]...

ПРИЛЮБНИЙ МАНДРІВНИК (Розділи з поеми) *** Юне і старе Не знаходять згоди. Юність – буйна втіха. Старість – мудрий стрим. Юність – гожий ранок. Старість […]...

КРИЖАНЕ КОРОЛІВСТВО Крижаній королеві хотілось плакати. Але згадала, що вона королева – і не заплакала. Вона була горда. Воліла вбити себе, але […]...

ЗДАЛЕКА Здалека все краще здається: Не треба ж так близько підходить. Не треба торкать, придивлятись – Здалека зирнуть і проходить… Зирнуть […]...

ЧЕРЕМОШ У великому місті, Серед степів, Як на серце насунеться сум, Я чую твій рокіт, Твій вільний спів, Я чую твій […]...

БАЛАДА На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на […]...

ГОРОБИНА Горить горобина. А я згоряю. Лише тому горить горобина. Прозорим соком склянку наливаю, А сил не маю випити до дна. […]...

ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; […]...

ПОВІНЬ Весняна повінь рве загати, Змиває дамби і мости. У неї іншої мети, Аніж природу оновляти, Нема… Але пеан співати Її […]...

МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...

“У драмі людській небагато дій…” У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій. Неси свій хрест. Все […]...

ЛЕЛЕКА Ну чого ж ти, лелеко, Утікаєш від мене? Ген гніздо недалеко – Там, де стріха зелена. Там, де стріха дірява […]...

“КОЛЕКЦІОНЕРИ” Задумавсь я – Аж згарищ дим запах… І під Каховкою, як міражі в степах, Розвихрились будьонівські тачанки… Піхота підвелась, Ревнули […]...

ЩО КРАЩЕ СТРІЛЯЄ – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть […]...

“У глибині хрестоматій…” У глибині хрестоматій Імення горять, мов схід. Та в днині, на спрагу багатій, Співець молодий поблід. Квиління – де треба […]...

ЮНА МАЙБУТНЯ ДРУЖИНА Юна моя майбутня дружина має профіль з єгипетським чаром, плавністю переповнена, а тендітна – в квітці спочине, сонно-зелену млість навіває […]...

ЗАЛІЗНИЙ ХАРАКТЕР – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й […]...

СЕНА Сена! Скільки є легенд про неї, Про її принадливу красу… Я іду в платановій алеї, Їй волошку з-над Дніпра несу. […]...

“В осінній печалі – своя відрада…” В осінній печалі – своя відрада, В осінньому щасті – своя журба. Горить над ставом, немов лампада, Золотиста стара верба. […]...

“У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...

10. “Україна ж – це країна барокко…” Україна ж – це країна барокко. Мандрувати нею – для ока втіха. І тому западає спокуса в око: зруйнувати все. […]...

ПОЕТОВІ “Навіщо це Тобі?” М. Голод Зневірений, засмучений поете, не страждай, Тому що дрібняки юрбі кидати часом треба, Яка чекає даровизни […]...

“Що вдієш: світ аристократизовується…” Що вдієш: світ аристократизовується. Сидячи за кермом “Мерседеса”, Не хочемо згадувати про воза. Ми стаємо аристократами. Не здивуюся, коли довідаюсь, […]...

“Діти не вміють сміятись…” Діти не вміють сміятись заздрісно, Крізь сльози сміятися і від злості. Діти завжди сміються радісно. І їм заздрять дорослі. Повно […]...

МАРИНА ДМИТРІВНА У Марини Дмитрівни Стільки всяких справ. Без Марини Дмитрівни Хто б отак прибрав? Хто так гарно ліжечко Ковдрою заслав? Хто […]...

“Не треба думати мізерно…” Не треба думати мізерно. Безсмертя є ще де-не-де. Хтось перевіряний, як зерно, у грунт поезії впаде. Митцю не треба нагород, […]...

Related posts: