Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Шукає вад у молодості старість…”

Шукає вад у молодості старість…
А що це?
Чи стривоженість, чи заздрість
До тих, кому передає у віно
Вона своє і гарне і негідне?

Либонь, не треба бачить в тім образи,
Що молодість не хоче просто брати
І що вона у прагненні до кращого
Уважно ту перебирає спадщину:

Виймає з подарованої скрині
І вчинки, і теорії, і рими,
І почуття, і задуми, і моди,
І еталони щирості і вроди…

І не для пози примиряє все це
На власний розум і на власне серце,
А вибирає істину чеснот
І відкида непотріб позолот,
Аби в польоті до галактик часу
Узять добра таку критичну масу,
Що вибухла б не атомним грибом,
А вищим і небаченим добром!

Тому хай краще – спадкоємців чесність,
Аніж фальшива, лицемерна чемність,
Яка вважає, що дивитись грубо
Коневі подарованому в зуби…

Нам часом кажуть:
– Зважте кожен крок,
Аби не наробити помилок…
Що ж, молодість напружена, як праща,
A власна помилка засвоюється краще.
Але таку цінити треба старість,
Яку тривога точить, а не заздрість!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Шукає вад у молодості старість…” - ТРЕТЬЯКОВ РОБЕРТ