І ГРІХОВНА, І СВЯТА

Вся в колючках, вся в гірляндах,
І в тернах, і в пишних квітах,
Вся в коштовних діамантах
І в блискучих огнецвітах
В млі горить моя мета –
І гріховна, і свята.

Вся одверта, вся закрита,
Особиста і загальна,
Темним фльором оповита –
І весела, і печальна
В млі горить моя мета –
І гріховна, і свята.

Нерозгадна, невловима,
Як огонь заблудлий в полі,
Як обличчя херувима
В світлосяйнім ореолі,
В млі горить моя мета –
І гріховна, і свята.

Як далеко світло ясне
Манить, вабить, притягає!-
Ближче, ближче… Світло гасне,
Віра в серці потухає.
В млі горить моя мета –
І гріховна, і свята.

1909

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

“Солодкі хвилини свята…” Солодкі хвилини свята, Салюти, пісні, знамена. Минає червона дата – І знову пора буденна. Заводи, поля, верстати – Роботі кінця […]...

“Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...

СВЯТА КОРОВА Свята корова стала в брамі святині, рогами прошила вічність, вся обвішана привілеями. Паломник навколішках не чув, як за плетивом брами […]...

ПРОКЛЯТА СВЯТА ЗЕМЛЯ Земля, Проклята Зрадженими богами. Батьківщина Без батьківщини, Де люди йдуть – А на місці, Говорять – А німі. Проклята Свята […]...

СВЯТА ВЕЧЕРЯ Коли перша зірниця Скупається в холоднім колодязі, Мої предки достойно Сідають на довгі лави До горіхового стола, де гойно У […]...

“Ні, ти невинна! Ти свята без плями…” Ні, ти невинна! Ти свята без плями, Ти непорочна, як роса на цвіті. Булась для мене сонцем на розсвіті І […]...

ДВА ЕКСПРОМТИ ЗІ СВЯТА РІДНОЇ МОВИ І Кіровоград Ми про щастя дружно відкричали і діждались тихшої події: свята української печалі, свята української надії. Довго правда нас […]...

“Державні свята й трудолюбні будні…” Державні свята й трудолюбні будні Минали спрагло у словесній рудні, Де спис пера, мов кайло шахтаря, Стрічала сяйвом не одна […]...

“О Істино, свята і Божа…” О Істино, свята і Божа, Зійди з Хреста, немов яса! Нехай воскресне цвітом гожим Ще раз твоя земна краса. Бо […]...

“Є в коханні і будні, і свята…” Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За […]...

“Напередодні свята…” Напередодні свята, коли люди метнулися по крамницях, виносячи звідти шпроти, смажену рибу, шинку і горілку з перцем, якийсь дивак, обутий […]...

ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...

МЕМОРІАЛ Солдат у бронзі. Сум надгробних плит. Ріка тече за сиві небосхили. І тільки не тріпоче, Не горить Вогонь, що звали […]...

ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ Пристрасні промови, мітинговий бум, А в очах дитячих недитячий сум. Невимовним болем погляди ячать, На обличчях горя й фатуму печать. […]...

ЗЕЛЕНІ СВЯТА “вставайте рано, татку, треба майити хатку, то-то ваша робота, бо днесь цвітна субота”. лепеха долівки чадить русалчиним волоссям подовженим місячним […]...

СВЯТА РОЗА над аналоєм звела крила голубка і несеться про Агнця вість навіщо мені віщий лет бабруна кухоль жіночої долі золоті балюстради […]...

СВЯТА І ЧОРТ В коконах ікон заклякли вікна, і в сукні всеношних сонні стегна. Різноколірові миті квітня в зóлоті старих мозаїк стигнуть. На […]...

КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...

“Великі дерева самотні…” Великі дерева самотні, Великі люди самотні. Я про це десь читав, Але я не згоден. Великим деревам ближче до сонця. […]...

“Позабудьмо дріб’язки, братове…” Позабудьмо дріб’язки, братове, Нас вони обсіли, як мушва, Та приймім осяяння ранкове, Роздивімося: весна прийшла! Ніжнотрава, лагідноголоса, Повна сил переінакшить […]...

“Горить сосна – од низу до гори…” Горить сосна – од низу до гори. Горить сосна – червоно-чорна грива над лісом висить. Ой, і нещаслива ти, чорнобрива […]...

“Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...

“У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...

ГЛЯНЬ ЇЙ В ОЧІ! Глянь їй в очі! – Пишні вії, Мов озера, обгорнули, Де блищать живі надії, Де страждання потонули. Глянь їй в […]...

МІЙ САД Не знав блискучих фарб весни Мій серед міста сад – Припали пилом ясени, Трава, лапастії клени І осокорів ряд. Я […]...

МАНТРИ Нескінченні тротуари, нескінченні тротуари блискучих свічад, я чекаю примари, я чекаю примари мого закохання. А поки що квітнуть троянди роз’ятрених […]...

“Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...

“Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...

Чомусь так мало виражені в слові Чомусь так мало виражені в слові Миттєвості, в яких життєва суть: Коли душа співає гімн любові, І пристрастей завершується путь. […]...

“Труди і дні. Віки й епохи…” Труди і дні. Віки й епохи. Думки, спресовані в слова. А понад всім – покриті мохом Могильні плити і трава. […]...

“Десь ти ходиш, діво невпинна…” Десь ти ходиш, діво невпинна, Десь цвітуть огнями сліди. Нікарагуа… Мехіко… Хіна… І все ближче, ближче сюди! О, ти прийдеш, […]...

“Глибокий жалю, невимовна мста…” Пам’яті спалених Доньки й Дружини Глибокий жалю, невимовна мста! Моя кровинко, одноденна доне! Куди втікати, як душа холоне, Як серця […]...

ЗОРЯ Що траплялося: радість, лихо. Гніт, здавалося, вже догоряв… Та незримо мене і тихо Супроводжувала зоря. В дні нахмурені, невезучі, Як, […]...

“Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...

“За Атабаскою намети білі…” За Атабаскою наметі білі – Мов каравели стали до стерна. Жаркішим жаром після заметілі Горить-горить рясна горобина. І я вітаю […]...

ЖДУ АНГЕЛІВ З МЕЧАМИ Шукаю в світі непідвладних смерті, Проходжу від хреста і до хреста: Там ч ола в колючках, серця роздерті, Пробиті руки, […]...

“Тепліше не в горах, де ближче до сонця…” Тепліше не в горах, де ближче до сонця, а в долах, де ближче планети ядро. Та квіти – людської душі […]...

Не ставлять свічника не ставлять свічника з вогненними свічами у білий день на причілок вікна: у світлі світло тане він щедро розсипає у […]...

Я НЕ ДИВУЮСЯ Я не дивуюся, що ми Нічого в світі не умієм (Звичайно, бідні гречкосії); Але дивуюся, що ми Нічого вчитися не […]...

ГОРОБИНА Горить горобина. А я згоряю. Лише тому горить горобина. Прозорим соком склянку наливаю, А сил не маю випити до дна. […]...

Related posts: