Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Горить сосна – од низу до гори…”

Горить сосна – од низу до гори.
Горить сосна – червоно-чорна грива
над лісом висить. Ой, і нещаслива
ти, чорнобрива Галю, чорнобри…
Пустіть мене, о любчики, пустіть!
Голосить Галя, криком промовляє
і полум’я з розпуки розпукає
а Пан-Господь – і дивиться, й мовчить.
Прив’язана за коси до сосни
біліє, наче біль, за біль біліша.
Гуляють козаки, а в небі тиша
а од землі – червоні басани.
Ой любі мої легіні, пустіть
ой, додомоньку, до рідної мами
зайшлася бідолашна од нестями
і тільки сосна тоскно так тріщить.
Горить сосна – од низу догори
сосна палає – од гори до низу
йде Пан-Господь. Цілуй Господню ризу,
ой чорнобрива Галю, чорнобри…
Прости мені, що ти, така свята
на тім огні, як свічечка, згоріла
о, як та біла білота боліла.
О, як боліла біла білота!


“Горить сосна – од низу до гори…” - СТУС ВАСИЛЬ