СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ
Коли тебе цілую, пахнеш літом,
Зелом й вітрами свіжих полонин.
І навіть років невмолимий плин
Не дав мені усього зрозуміти.
Блакиттю пахнеш і всім білим світом,
Медами трав і запахом жоржин,
Хоч в небі долі журавлиний клин,
І ми уже за ним злітаєм слідом.
Але нема жури у тому злеті,
Коли душа народжує сонети
Споконвіків на мовах всіх землян.
Ти можеш навіть зорі підкорити,
Але любов, як слід метеорита,
Десь перетне і твій меридіан.
Вішеград
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- СОНЕТ ПРО СОНЕТИ Ярославу Дорошенку Мені сонети Ваші не байдужі, Нераз до них торкаюся чолом В поривах серця, мій шляхетний друже, Коли стаю […]...
- ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...
- “Колись ми тут любов’ю пломеніли…” Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]...
- ЛЮБОВ У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 08 Когда была бы верная душа Прославлена, видна как луч во мраке… Но что такое верная душа И где ее венчающие […]...
- АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
- ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ І ЗРАДУ Кохали, вірили, клялись, І от між ними – прірва зради. Зійшлись дороги й розійшлись, І вже на те немає ради. […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! Любов’ю дихають, а не грiшать. Що глибша i чутливiша душа, То довше i яскравiше […]...
- ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...
- “Люблю людей. Але моя любов…” Люблю людей. Але моя любов Клубком кривавим запеклась у грудях. Оглянуся – і помічаю знов: Чогось істотного бракує в людях. […]...
- Любов – кошмар, любов – наруга Любов – кошмар, любов – наруга, Любов – насмішка над собою… Як день і ніч – одна і друга, Як […]...
- Любов розбита вщент. Як жити далi? Любов розбита вщент. Як жити далi? Порад нема нi в кого i нiде. Є вищий смисл у розпачi й печалi: […]...
- “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
- “Пишіть листи і надсилайте вчасно…” Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли нема часу, і коли навіть ні […]...
- ДО ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО (Надсилаючи “Вибрані поезії” Джона Кітса) Ми в час ісходу зовсім не дружили. І наші, в мандрах розбуялі, сили На протилежних бились бігунах. Як часто згарячу […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 04 Душа моя! Болезни за тобой Пришли, чтобы назначить цену. Так пилигриму нет пути домой Как совершившему измену. Так выйти из […]...
- “Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...
- “Гей-гей, сонети! Самобутні, гнівні…” Гей-гей, сонети! Самобутні, гнівні, Документальні, деякі й слабі, Та не хитливі, як човни в плавбі. Пройтися б нам на січовому […]...
- СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
- “На міцнім п’єдесталі з граніту…” На міцнім п’єдесталі з граніту Серед парку я вздрів Афродиту. Той, хто з білого мармуру вивів Ніжний стан і вуста […]...
- “Сонет – величний пам’ятник хвилині…” Сонет – величний пам’ятник хвилині, Душі об’явлення для проминань Безсмертних днів. На святощі поглянь: Очисні жертви, дива страховинні Чекають сповнення […]...
- ЛЮБОВ Я вас люблю. Чому? Не знаю. Та тільки кров моя пече і в жилах муку розливаю, мов синє золото очей… […]...
- “Ми за руки візьмемось на людях…” Ми за руки візьмемось на людях. Між люди Ми підемо, людським пересудам назло. Хоч нема порятунку від того, що буде, […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 13 Что в настоящем из прошлого ты принимаешь? Где начинаются вера, любовь, красота? В сердце отметь своем – где ты, душа […]...
- СОНЕТ ЗАМІСТЬ ЕПІТАФІЇ …І прийде мить ота, що понесуть холодний прах на холодний цвинтар. …Чиясь промова буде сумовита. Хтось перетворить похорон в ясу. […]...
- ЛЮБОВ Коли ти при мені, здається, що стою в високому лісі; Спокій перед слідами й ніжна туга в колиханні верховіття, А […]...
- ЛЮБОВ ДО СПІВУ Вночі про себе півень сповістив, Що хоче співом ранок зустрічати. Лис облизавсь на півнячий мотив: – Ось де тебе голубчику […]...
- “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...
- ЛЮБОВ ГУЛЛІВЕРА Коли я протоптав нечувану дорогу До крихітних істот – грім прогримів: “Затям, Не варто на цей світ нагонити тривогу”. – […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 06 Кончается пьеса. Настала последняя сцена. Мне небо назначило встречу. Последнюю милю Недолго хромать мне, паломнику, как бы лениво Не передвигал […]...
- “Коли помер кривавий Торквемада…” Коли помер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...
- “Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...
- КОЛИ УМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА Коли умер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
- ДО ПОЕЗІЇ ЛЮБОВ Є на київській околиці восьмирічка в Крюківщйні. Знаєш, чим відома школа ця всій великій Батьківщині? Слідопитами завзятими (йдуть на пошук […]...
- ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...
- “Ой ішов козак, ой ішов бурлак…” Ой ішов козак, ой ішов бурлак На той бік Самари; Там жили тоді по балках-тернах Самарські лугарі. Ой нема в […]...
- З Олександра Пушкіна СОНЕТ Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його […]...
- “Здається, нічні заметілі, а снігу нема…” Здається, нічні заметілі, а снігу нема. І листя нема, геть нічого нема, і нема супокою: ті ж спогади, лиця, і […]...