Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СОН

Мені приснилась осінь: я в дорозі
до падолиста, до багрянь з дерев…
За горизонтом на самому розі
мене хтось мовчки у полон бере

й несе, несе в незвіданість… В знемозі
перечити, пускаюсь в пітьму мрев,
де шаленіють й осеніють грози,
й регоче ніч, мов на Олімпі Зевс.

Прокинувся. Нарешті! Слава Богу!
Молюсь і в далеч відганяю сни…
Таке присниться тільки восени,

Коли літа, занурені в тривогу,
збираються у вирій відлетіти,
де вічний день, і безкінечне літо.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

СОН - ЧИР НЕСТОР