Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРОЩАННЯ З ДОМОМ



Я вернулась додому
і нарешті збагнула,
Що мені він чужий
і йому я чужа,
Бо нема в нім того,
кого я не забула,
Хоч між мною і ним
простелилась межа.
Та межа, що розділює
дійсність від мрії,
Та межа, що розділює
смерть і життя,
Що проклали між нами
життєві буревії,
Не затре її час,
ні вогонь каяття.
Я збагнула нарешті,
що я в домі чужинка,
Що чужий він мені
і йому я чужа,
Бо нема в нім родини,
я ні мати, ні жінка,
Тільки стіни німі
і німа самота.
Я прощаю тебе,
мій відчужений доме,
На прощання візьму
тільки спомин про дні,
Що пройшли тут колись
і пішли в невідоме
І сховаю у серці
глибоко на дні.



ПРОЩАННЯ З ДОМОМ - ГУРКО СТЕФАНІЯ