Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРОЩАННЯ



Вже літо латашів назолотило,
І поставали на каштан свічки;
Мій слід розвіють трави синім пилом,
Погнуться вслід берези, мов стрічки, –

І більш нічого. По дорозі, може,
Почепиться метелик з пелюстків
У кучері мені. І рання рожа
Нагне уста мальовані – без слів.



ПРОЩАННЯ - ВІРА ВОВК
«