“Я приходжу у гості…”
Я приходжу у гості
До старезного дерева
! розмовляю
Як з прадідом
– Доброго вечора, прадіду!
Як ваше здоров’ячко?
Чи не болить ваша рана
Із шведської?
Чи не болить ваша рана
З турецької?
Чи не болить ваша рана
З німецької?
Чи не болить ваша рана
Од всього чужинецького?
– Та все нівроку,
Тільки ожеледь
Ломить суглоби…-
Потягнулося дерево,
Розправило плечі –
Рипнули м’язи.
І в зелену траву
Посипалась крига.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Вам що?..” Вам що? Із дому – І на службі. З роботи вийшов – І вже дома. Не треба вам труситися В […]...
- “Кохана…” Кохана ти не знаєш що коли я приходжу від тебе я засинаю людиною а просинаюся деревом і вранці шумлю у […]...
- “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...
- “Прийшов май до нас у гості…” Прийшов май до нас у гості, Трави цвітом заблищали, І по небу голубому Плавють рози, рози-хмари. Заспівали соловейки, Круг ставка, […]...
- “Не поїду до матері в гості…” Не поїду до матері в гості, – де гора, як малий Еверест… А злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. […]...
- У СУБОТОВІ Немає на світі могили Богдана, І нікуди класти гірлянди і квіти. У батька не вдались Богданові діти, І пам’ять болить, […]...
- “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
- “Я не нездужаю, нівроку…” Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, […]...
- “Тріпоче сокіл, сріблом потемнілим…” Тріпоче сокіл, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь, – І любо впасти на зелену тінь Натрудженим і наболілим тілом. Доми, […]...
- ХВОРІЄ МІЙ НАРОД Тут не поможе ні настій ромашки, Ані міцний відвар із спориша… Хворіє мій народ. Давно і тяжко. Болить йому покручена […]...
- В ГОРИ Угору та вгору, один за одним. Тисне нам сонце важке на плечі. І сонце здіймаєм! Катовані ним, Його ми возносим, […]...
- ДО НАШОГО БАТЬКА МОГИЛЬНИЦЬКОГО Пресвітлий Боян галицької раті, Я не приходжу, би з Тобов посполу Засісти в раду до царського столу Або соколи на […]...
- “Людська душа, як дерево гіллясте…” Людська душа, як дерево гіллясте, Як дерево гіллясте при дорозі. Із вихором дорожнім прилітають І осідають біси на деревах. В […]...
- “До думи дума доруша…” До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. […]...
- МОЛОДИЙ ГРІМ Перший грім! Він ударив гарячим, несподіваним жаром. Гей, та де ж ваша сила юнача, вогнекрилі Ікари? А розправте-но зігнуті плечі […]...
- ВІЗІЯ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, […]...
- “Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля…” Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]...
- БОЛИТЬ ГОЛОВА Болить голова, як книжка лежить на столі, як дерево стола тримає на собі цю книжку, як очі дивляться з одної […]...
- “Ой любов, солодка муко…” Ой любов, солодка муко, Молоде вино! Більш не зможу я постукать У твоє вікно. Не розквітне сніг узимку – Маками […]...
- “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
- НОВИНА Під час дня не стається нічого, як звичайно, та коли я приходжу додому, дізнаюся, що моя мати померла більше, ніж […]...
- КЛЕЧАЛЬНА СУБОТА В кучеряву зелену пору Прихилилося літо до двору. Навстіж – очі, і двері, і вікна! Хай природа до мене звикне. […]...
- ВДОМА Я приходжу додому – все на своїм місці – шафи зачинені, мов очі, повітря німе, немає рожевих місць, що виглядають, […]...
- “Сивий дід…” Сивий дід Садить дерево. Ледве тримає в руках лопату – Садить. Ніхто не питає, Навіщо він садить Дерево. А дід […]...
- ВОГОНЬ-ДЕРЕВО Мандарини надумав зрубати сухе вогонь-дерево навпроти пагоди, але потім задумався і зробив із нього пам’ятник. Написано: “Вогонь-дерево дало свою кров […]...
- І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
- “Рось, Росава, Роська, Роставиця…” Рось, Росава, Роська, Роставиця, Вись Мала й Велика, Ташлики… З вас усіх не встигну причаститься, А гадалось, житиме віки. Все […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- ЖУРАВЛИНИЙ ХРЕСТ Як рана в душі – Журавлів відліт. Це хрест на померлому літі. Померла людина – Втрачений світ. Кохання – Це […]...
- “Посеред літа в травах голубих…” Посеред літа в травах голубих Зустрів я дерево, що думало про осінь. Стояв під ним хлопчина льонокосий І годував з […]...
- Знову лежу Знову лежу серед сонних ромашок, Поглядом птиць проводжаю І на тополі два імені наших Понад собою шукаю. Ось вони – […]...
- КОРА Руками охопив, – а під корою сік. Під пальцями членується галуззя, Під пальцями і форма листяна, Під пальцями і шумовиння, […]...
- “Птах, що дарує мені висоту…” Птах, що дарує мені висоту, пес, який вірить в мою доброту, дерево, щедре на зрілі плоди, в пальцях розімкнута ніжність […]...
- ЗЕЛЕНЯК ПТАХ КЛЕЧАЛЬНОЇ НЕДІЛІ Зеленяче, зеленяче, ти – пташка зеленого кольору, ти – найзеленіша пташка від усіх зелених пташок, ти зеленим забарвленням свого пір’я […]...
- “В зеленім лісі дерево одне…” В зеленім лісі дерево одне, – Чого воно найпершим пожовтіло? Росло як всі, до сонця лебеділо, Тепер стоїть задумливе, сумне. […]...
- ДЕРЕВО Вітри розносили сонця і сіно, Піском заносячи усесвіт, І очі грузнули від невбиральних видив. І крик, що коливав рівнину, Висів […]...
- УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
- ЖИВА ВАТРА Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари […]...
- МАРКІЗА ДОС САНТОС я приходжу у срібній авреолі вносити пахощі манака сигарет знадвору і пити чорну каву з блакитної філіжанки сміятися кепкувати розпещена […]...
- “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...