Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







В ГОРИ

Угору та вгору, один за одним.
Тисне нам сонце важке на плечі.
І сонце здіймаєм! Катовані ним,
Його ми возносим, його ми предтечі.

У плечі солоні уївся станкач.
Коней останніх покинули вчора.
Не в силі впіймати уже передач
Віддалених рація наша.
А гори

Зімкнулись, як вежі тяжкі, навкруги.
Мало в нас неба! Мало блакиті!
Впрігшись у зброю, немов у плуги,
Тягнем до неба, потом облиті.

А хочеться степу. Скоріше б із гір
На вольну зелену рівнину!
…Потріскані губи, запалений зір,
І в ньому –
готовність іти до загину.

1944, Трансільванія

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


В ГОРИ - ГОНЧАР ОЛЕСЬ