Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Сивий дід…”

Сивий дід
Садить дерево.
Ледве тримає в руках лопату –
Садить.
Ніхто не питає,
Навіщо він садить
Дерево.
А дід вже не дійде
До хати.
Отут, під цим деревом,
Тихо зітхне
І випустить з рук
Копачку.
І сизий вітер
Розвіє його бороду
По білій сорочці
І по чорній землі.
І дід, увесь у білому,
Буде схожий на білий туман,
Що випав у вечері.
А поки що
Ніхто не знає,
Що дід вже не дійде до хати.
Те знає
Сам лише дід.
І тому він садить
Дерево.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Сивий дід…” - ЛУКІВ МИКОЛА