Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДЕРЕВО

Вітри розносили сонця і сіно,
Піском заносячи усесвіт,
І очі грузнули від невбиральних видив.
І крик, що коливав рівнину,
Висів на нитці, мов жовток,
І дерево, що розлилось по небу
Біліше сонця, глибше океану,
Те дерево, що розділяє межі…

Під яблунею не ходить людині.

1961

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

ДЕРЕВО - АНДІЄВСЬКА ЕММА