Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПУЧНЯВІЄ ФІГОВЕ ДЕРЕВО

“Uraltes Wehn vom Meer,…
O wie fuhlt dich ein
Treibender Feigenbaum
Oben im Mondschein…”
R. M. Rilke

Будь при мені, коли місяць
Вдягає нас у срібні шати:
Спокій довкола освячує нас, простір єднає.

(Пригадуєш далекий ludus paschalis
В амфітеатрі? Як треба було нам
Святости й простору!)

Тоді ми станемо статуєю
В саду, бо настрій геть забирає все незначне.
Любовною статуєю під поламаними
Гребенями гір і далекими світлами,
Що нічого про нас не знають.

Невже ти їм невідома?

Плянети кружляють довкола тебе,
Летючі зорі, що креслять небо, падуть
У твої долоні, з твого волосся
Знімаються темносині тумани…

…А вгорі над нами пучнявіє фігове дерево.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


ПУЧНЯВІЄ ФІГОВЕ ДЕРЕВО - ВІРА ВОВК