Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Струмки починають море…”

Струмки починають море.
З жджерел виникають озерця.
Початок завжди прозорий
І непомітний, як серце
Здорової людини.
Чи знає мала краплина,
Чи знає в ній кожний атом,
Як їй крутити турбіни,
Як на собі здіймати
Великі пароплави?
Краплина не дума про славу,
коли набирається сили,
Щоб стати не просто ставом,
А Єнісеєм і Нілом.
Не дума вона про кар’єру,
Коли вирушає в дорогу –
Здіймається в стратосферу
І падає на пороги…
Не думає: “Бути як же,
Якщо загублюсь в туманах?..”
Їй просто не можна інакше,
Бо йнакше не стане
Всесвітнього океану.
Інакше – річок не стане.
Інакше – морів не стане.
А хто ж тоді рухати стане
Великі турбіни?..
Я звикну,
Я неодмінно звикну
Вимірювать право краплини
Обов’язком океану!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Струмки починають море…” - ТРЕТЬЯКОВ РОБЕРТ