Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Не хижі заклики пожеж…”

Не хижі заклики пожеж,
Не безнадійний рев гармати, –
В поля майбутнього зайшла ти,
Минулу радість в них знайдеш.

Де жебраки? Уже людині
Земля готує вічний дар,
І сонце – золотий кобзар –
Збудило гори і долини.

І трави ждуть отар, і жде
Дніпро пташок – човнів веселих,
Ще мить – у місті і у селах
Життя розквітне, заугде,

А давнє слово на сторожі,
Напівзабуте слово те,
Як пишне дерево, зросте
У дні співучі і погожі.

ЗЕМЛЯ І ВІТЕР. Київ, 1922.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Не хижі заклики пожеж…” - ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО