“Небеса високі й урочисті…”

Related posts:

1. “Ці небеса, цi свiтлi небеса…” Ці небеса, цi свiтлi небеса, Пiд ними i живу i золотiю. Тут голос мiй до людської надiї Горобиновим кетягом звиса. […]...
2. ВИСОКІ ДЕРЕВА Далеке крайнебо, пропахле пригаслими зорями, і стиглими зорями, й степом, де колос і цвіт. Чому ж ти, крайнебо, такими плугами […]...
3. “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
4. “Гнуться високі тополі…” Гнуться високі тополі З вітром буйним до землі; Гнуться народи в неволі, Вічно блукають у млі. Не нарікають на долю […]...
5. ВИСОКІ РАЙДУГИ Фарбувала дівчина голубі балкони. На дев’ятому поверсі зачерпнула у відерце прохолодного неба і замилувалась. Перед зором у погідній прозорості вигравали […]...
6. “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
7. ДО ТАРАСА НА НЕБЕСА І Блажен єси, Тарасе, що не дбаєш Про нас із нашим темрявим письменством Ти розумом на небесах витаєш, Питаєш духа […]...
8. ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
9. ПЂСНЬ 28-я. Возлети на небеса О тайном внутрь и вЂчном веселіи боголюбивых сердец. Из сих эерн: Веселіе сердца – живот человЂку, и радованіе мужа – […]...
10. “Ночною темнотою покрылись небеса…” Ночною темнотою Покрылись небеса, Все люди для покою Сомкнули уж глаза. Внезапно постучался У двери Купидон, Приятной перервался В начале […]...
11. ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
12. УКРАЇНІ Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає. Вже лицарів твоїх сліди У полі вітер замітає. Та все ж люблю тебе, […]...
13. МОТИВ ЛЕОНІДА КИСЕЛЬОВА Цей чоловік мені не симпатичний, А він же зла нікому не зробив, – Він взяв і дротом сад обгородив, Цей […]...
14. “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
15. ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...
16. “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
17. ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
18. “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
19. ЗУСТРІЧІ Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]...
20. ПЕРЕХРЕСТЯ ВУЛИЦЬ Пам’яті В. Д. Перехрестя вулиць, зупинка трамваю, Тут ми зустрічались, друже юних літ, У чужому місті, у чужому краю, В […]...
21. НА ОРІЛІ Друже мій, курличуть журавлі, Вогнище на кручі догоряє. Картоплини, спечені в золі, Батько твій для внука вибирає. Батько сивий, а […]...
22. “В небі місяць зіходить смутний” В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
23. ЗОРЯ В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на […]...
24. “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
25. “Осінній вітер з Туркестану…” Осінній вітер з Туркестану. У тебе зірка над чолом і очі од кохання в’януть… Я цілував твою шинелю й обмотки, […]...
26. ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...
27. РІКА БРИНИТЬ Ріка бринить, як струни, між полями, Колишеться за нею свіжість трав, І поять хвилі човен до безтями. Так непомітно замовкає […]...
28. ПОХОРОН ВАСИЛЯ ГАВРЕЛЯКА Дзвонили дзвони; повними слізьми З дерев холодні падали кришталі… І плакав люд: – О Господи, прийми В долоні теплі спазми […]...
29. “Є в коханні і будні, і свята…” Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За […]...
30. “Не переслідую тебе…” Не переслідую тебе Й листами не тривожу – Ось тільки викинуть ніяк Із пам’яті не можу. І чим доросліший стаю, […]...
31. “Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...
32. “Так любить душа одинока…” Так любить душа одинока Далекий і тужний мотив: Журливе журчання потока І шелест пожовклих садів. Крізь шибку малого віконця Так […]...
33. “Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося…” Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося раннє вітру зітхання, тужливе, осіннє, і мені заплело у волосся своє тихе квиління. […]...
34. “Якби мені, мамо, намисто…” Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика […]...
35. “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
36. ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
37. “Там дзвонять на вежах…” Там дзвонять на вежах. Там дзвони кричать у безмежжя! Там червоно-червоно. Червоно, без меж! – Там попруги пожеж Усе небо […]...
38. БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...
39. Осіннє Осінь золотом догоряє, І, зазнавши нужди немало, З нею меркне і помирає Все, що вчасно не відбуяло. Все, що розум […]...
40. ВЕЛИКОДНЯ НІЧ Гудуть дзвони, гудуть дзвони, Ходять з корогвами; Юрба люду на цм интарі, Товпа коло брами. Йдуть старії, молодії Ізо всього […]...