“Ці небеса, цi свiтлi небеса…”

Related posts:

1. ОСКОЛКИ То перший cніг чи срiберне перо? То небосхил а чи межа сувора? Що день, що два – то важчає цебро […]...
2. “Небеса високі й урочисті…” Небеса високі й урочисті, Подивлюся – серце защемить. Ти в селі, а я давно у місті, – Затужи за мною […]...
3. СЛОВО І Грати словом – долею грати. Рiзнi в нього бувають майстри. Можна слово привчити на бровах стояти Чи котитись плескачиком […]...
4. “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
5. “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
6. ПЕТУХ И ЖЕМЧУЖНОЕ ЗЕРНО Навозну кучу разрывая, Петух нашел Жемчужное зерно И говорит: “Куда оно? Какая вещь пустая! Не глупо ль, что его высоко […]...
7. ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
8. “Ночною темнотою покрылись небеса…” Ночною темнотою Покрылись небеса, Все люди для покою Сомкнули уж глаза. Внезапно постучался У двери Купидон, Приятной перервался В начале […]...
9. ПЂСНЬ 28-я. Возлети на небеса О тайном внутрь и вЂчном веселіи боголюбивых сердец. Из сих эерн: Веселіе сердца – живот человЂку, и радованіе мужа – […]...
10. ДО ТАРАСА НА НЕБЕСА І Блажен єси, Тарасе, що не дбаєш Про нас із нашим темрявим письменством Ти розумом на небесах витаєш, Питаєш духа […]...
11. “Кажу: “Не забуду ніколи”…” Кажу: “Не забуду ніколи”, – А вітер шумить: не клянись. Черешні цвітуть біля школи, Вихлюпують цвітом увись. Кажу: “Я писатиму […]...
12. “Повільно й тихо сонце сходить…” Повільно й тихо сонце сходить У повних золота степах, Неначе паска Великодня, – І цілий світ життям запах. І вже […]...
13. ЖАЙВОРОНОК Я молодий, веселий птах, Лечу, як вітер в небесах, З пісень моїх все ллється сміх,- Весняний спів для всіх! Хай […]...
14. ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
15. “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдавнішій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній […]...
16. “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
17. “Пролились небесні сльози…” Пролились небесні сльози На сріблясті верболози. На зелені лопухи, На цей досвіток глухий… І привиділось у сні: Обмолочується сніп, – […]...
18. РОДОВІД ЗЕРНА На дні правічної могили знайшли історики зерно. Воно не вмерло, не зогнило, в землі поховане давно. Крізь тіло пращура оспале […]...
19. Досвітнє дівування води обертається на зозулю досвітнє дівування води обертається на зозулю плачем двотільця що розпадається на того чиї сни перепливають коні і ту у чиєму […]...
20. Не жди доплат за праведнi труди Не жди доплат за праведнi труди, Бо грошi у духовнiм сенсi – смiття! Нiкому зла нiколи не роби – Все […]...
21. ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
22. ТРАГІЧНА ЕЛЕГІЯ Кажу: нагніться, трави!.. І слухняно вони списи схиляють до землі… І люди ходять легко, наче птахи, щоб не топтати долі […]...
23. Люблю я пристрастей високе небо Люблю я пристрастей високе небо, В якiм нема нi прикростей, нi бiд! Люблю як ти мене вбираєш в себе, А […]...
24. “Злітає сукня і сорочка…” Злітає сукня і сорочка, Злітає ліфчик, як мотиль… І сиплеться із колосочка Зерно божественних зусиль. Зерно таємного творіння, Що з […]...
25. “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
26. ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...
27. ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
28. Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...
29. ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
30. Ти подивився на красу дiвочу Ти подивився на красу дiвочу, I тиха радiсть в серце увiйшла. Яке чоло! Якi прекраснi очi! Тобi, Природо-матiнко, хвала За […]...
31. МЕДВЕДІВКА Медведівко, Залізняка Максима Похреснице, зустрінь мене, зустрінь! Свободою старшною одержима Твоя душа, твоя плодюча рінь. Зерно твоєї правди й непокори […]...
32. ДЖЕРЕЛО І зупинилась я. І я його впiзнала. (Вiки зiйшли… Така віків безмеж!) – Добридень, джерело, – я джерелу сказала. Це […]...
33. ЗЕРНО Покладу на долоні зерно: Скільки праці ввібрало воно, Скільки віри і поту святого В цій малесенькій крихті живого! Що ж […]...
34. “Я йшов за труною товариша й думав…” Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими […]...
35. “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
36. “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
37. БАЛАДА ПРО ПЕРШІ ЖНИВА Цей серпень – вперше. Сонячна дорога. Навкруг – прозоре полум’я горить… Стерня суха. Чоло твоє вологе, А в житті перепел […]...
38. ВІРШІ ТИХ ПЕРІОДІВ, КОЛИ НЕ ПИШЕТЬСЯ *** Як гори, стоять вивітрені злим сатанинським вітром собори. *** Дивний час… Як міняється все, навіть скурвий син називає вже […]...
39. ЕЛЕГІЯ Коли мене в бою поцілить куля І я впаду, поранений смертельно, Передихаючи зведусь на руки І пригадаю південь України. Я […]...
40. “Я руцi, що била, – не пробачу…” Я руцi, що била, – не пробачу – Не для мене переможний бич! Знай одно: не каюсь я, не плачу, […]...