Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ці небеса, цi свiтлi небеса…”

Ці небеса, цi свiтлi небеса,
Пiд ними i живу i золотiю.
Тут голос мiй до людської надiї
Горобиновим кетягом звиса.
Цим водам i тополям бiля трас
Я й досi ще не звiрилась в любовi,
Отак, щоб у однiм-єдинiм словi
Все висловить – аж захлинутись враз.
Кажу зерну: – Благословись, зерно!
Кажу травинi: – Мир тобi, травино!
І ти, i ти, моеї України
Святися i свiтай мeнi, вiкно.
Там, у вiкнi, i ycмix i роса,
І не смеркають з роду в рiд народи,
І сходить день, i мови сходить врода…
А над yciм – цi свiтлi небеса.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Ці небеса, цi свiтлi небеса…” - СВІТЛИЧНА ГАННА