РОДОВІД ЗЕРНА

Related posts:

1. БІЛЬ Бачу знову полум’я заграв у рядках, які не спопеліли. Книжечку оцю подарував класик фронтового покоління. Гріється у ніжності руки сиза […]...
2. ЗЕРНО Покладу на долоні зерно: Скільки праці ввібрало воно, Скільки віри і поту святого В цій малесенькій крихті живого! Що ж […]...
3. РОДОВІД Мій родовід починається Від стрункої ялиці І мосяжного дзвона. З-під кореня ялиці Пробилося джерело Вольового потоку. Світилося люстром Беркутові в […]...
4. РІЗДВО Всміхнися, Мамо! На Твоїх колінах Прокинулося дороге Дитя; Його загріли сарни і ягня, Як догорали в вогнищі поліна. Прийшли і […]...
5. СІЙСЯ-РОДИСЯ Сійся-родися, жито, пшениця!.. Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзівнь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою […]...
6. “Важкого зерна золотистий ворох…” Важкого зерна золотистий ворох І повінь сонця на дзвенкім току Хіба забуду, як журбу легку, В ці довгі дні наснажувань […]...
7. “Чи зерна люгають у свіжу ріллю…” Чи зерна лягають у свіжу ріллю, Чи грає колоссям на вітрі пшениця, Господи, як я цю землю люблю, Кожна билинка, […]...
8. “Слова, як і зерна, живуть у полові…” Слова, як і зерна, живуть у полові, Тому треба шукати добірних слів, А не вірить отим, що давно безголові Головують […]...
9. НЕМА ВІДПОВІДІ Чим я розбестив душу, що не хоче Ані мальвазії, ні з маком пирога? Чи бач, їй воля тільки дорога І […]...
10. “Лежить на глині око…” Лежить на глині око: чим більше тисячоріч вдивляюся, тим тягар солодший. Подорожують люди – від покоління до покоління – але […]...
11. СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
12. “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
13. “Минуле не вернуть…” Минуле не вернуть, не виправить минуле. Вчорашнє – ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки на весні ховаються під […]...
14. САМОТИНА Люба подушечко, сестро моя самітненька! Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане? О, та й доріженька ж милому! О, та […]...
15. “Останнє яблуко в саду…” Останнє яблуко в саду В осінній заметілі Чи на добро, чи на біду Лишилося на гіллі. Дощем на нього сипоне, […]...
16. “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
17. 9. Ми надибали кинуту стайню Ми надибали кинуту стайню і сіно і теплих тварин, щоб загріли дитя від холоду гірської ночі. І ось воно народилося […]...
18. “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
19. “Соромимося ласки матерів…” Соромимося ласки матерів, Та і самі живем без сантиметрів. Не раз вогонь чуття в тобі горів, А от відкритись не […]...
20. “Коли відквітнуть наші мрії…” Коли відквітнуть наші мрії Та й вітром відлетять осіннім, Надійдуть інші покоління, Ті довгожданні, молодії, І ми боролись і шукали, […]...
21. Трагічне покоління Воно жило і в боротьбі, І в муках рабського терпіння, Та не зневірилось в собі – Моє трагічне покоління. І […]...
22. “Пролились небесні сльози…” Пролились небесні сльози На сріблясті верболози. На зелені лопухи, На цей досвіток глухий… І привиділось у сні: Обмолочується сніп, – […]...
23. Відгомін У чудовому місяці травні ми приходили з тобою в маленьке кафе, і перед нами як на долоні лежало наше місто. […]...
24. ПРО ПОЕТІВ – І НЕ ТІЛЬКИ Мінявся час, і ми мінялись, Засвідчив кожен власну суть. Одні за вигодою гнались, І чинній владі уклонялись, І трепетали, наче […]...
25. ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
26. “Злітає сукня і сорочка…” Злітає сукня і сорочка, Злітає ліфчик, як мотиль… І сиплеться із колосочка Зерно божественних зусиль. Зерно таємного творіння, Що з […]...
27. ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
28. “Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...
29. ХОХОЛ – ЖИРАФ?! Доходить довго до хохла! Така вже нація пішла, Що довго йде, Що довго дума, на все дмуха І конструктивно чуха […]...
30. МЕДВЕДІВКА Медведівко, Залізняка Максима Похреснице, зустрінь мене, зустрінь! Свободою старшною одержима Твоя душа, твоя плодюча рінь. Зерно твоєї правди й непокори […]...
31. МАЛЬВА В Єгипті, над Червоним морем, Між кактусами, на піску Вона стоїть із цвітом хворим, Здоровий цвіт – у сповитку. Я […]...
32. ФРАНКО Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись […]...
33. НА КАМЧАТЦІ Твоє ім’я рокоче океан, Ліси його вишіптують вітрами, Воно пливе в долинах, як туман, І на вулканах міниться снігами. Такий […]...
34. “Шалена і дика гриміла гроза…” Шалена і дика гриміла гроза, Гнучка і покірна хилилась лоза, А дуб не здавався, стояв, як титан, – І вирвав […]...
35. “Маленьке – не смішне…” Маленьке – не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе. Мале тоді смішне, Коли воно мізерне, […]...
36. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
37. “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
38. ОДА СМЕРТІ ОДА СМЕРТІ, яка забрала ненависника України і всіх українців Лазаря Кагановича Не маю зла до жодного народу І взагалі не […]...
39. БАЛАДА ПРО ПЕРШІ ЖНИВА Цей серпень – вперше. Сонячна дорога. Навкруг – прозоре полум’я горить… Стерня суха. Чоло твоє вологе, А в житті перепел […]...
40. Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...