Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БІЛЬ

Бачу знову полум’я заграв
у рядках, які не спопеліли.
Книжечку оцю подарував
класик фронтового покоління.

Гріється у ніжності руки
сиза палітурка небокраю.
Зблискують снігами сторінки –
і щемливе серце завмирає.

Я ж і сам горів і виростав
з попелу народного боління.
Я – живий росточок-сирота
з крони фронтового покоління.

На обгортці – вітер і трава.
Книжечка пропахла димом долі.
Від рядків болючих повіва
холодком терпкого валідолу.

Тисне камінь пам’яті важкий,
але серце в кригу не закуте…
Книжечка шорстка біля щоки –
мов долоня батька незабута.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


БІЛЬ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО