Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







9. Ми надибали кинуту стайню

Ми надибали кинуту стайню
і сіно і теплих тварин,
щоб загріли дитя
від холоду гірської ночі.

І ось воно народилося
без повитухи
і голе лежало в яслах,
тільки хвостата зоря у головах
і я навколішки перед плодом
своєї плоті.

Злетіли ангели
співати йому осанну!
і поклонилися Князеві світла
пастухи й мудреці зі Сходу.

Те все було дивом безмірним,
та від колиски я звикла
сприймати незрозуміле
і довіряти таємній мові,
що провадить мене,
наче сліпу за руку,
кладкою над проваллям.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)


9. Ми надибали кинуту стайню - ВІРА ВОВК