Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КРУТІ СХОДИ РОБІТНИЧОГО ДОМУ НА 4-Й ВУЛИЦІ В НЬЮ-ЙОРКУ

Такий народився, такий удавсь,
Душа плазувати не звикла.
Він ще недавно на линві гойдавсь,
Мив хмарочосам вікна.

Обертом йшла йому голова
Від тої гойдалки-мийки,
А він у небі з розпуки співав
Сороміцькі такі коломийки.

Крізь скло реготілись офіси, банки,
Та не вибили з нього безвольну сльозу.
Люто мив, щоб розплющили баньки
І зглянулись на тих, що внизу.

З підхмар’я він зором сягав Дніпра
І солідарно гукав до друга:
Подолана важко крута гора,
А далі – крутіша друга.

Йому вже й по рівному нині – не дуже,
Та що казати – по цій крутизні,
Скрутно, батьку, нелегко, друже?
Обіпрись на рамено мені.

Сходини – кожен сучок знайомий –
Ніби вчорашні, але вже й не ті.
Іде до свого робітного дому
Порадитись у гурті.

Хто на фініші, хто на старті…
Світе проклятий, ми ще не квити!
А за рогом зіщулилась тінь Маккарті,
Не наважуючись його зупинити.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


КРУТІ СХОДИ РОБІТНИЧОГО ДОМУ НА 4-Й ВУЛИЦІ В НЬЮ-ЙОРКУ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР
«