Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Гнуться високі тополі…”

Гнуться високі тополі
З вітром буйним до землі;
Гнуться народи в неволі,
Вічно блукають у млі.
Не нарікають на долю
Ані на себе самих;
Ждуть на обіцяну волю,
Може, натрапить до них.
Ждуть… а століття минають,
Гаснуть довжезні віки,
Та воленьки їм не вертають
Ліниві, погані роки…
Ждуть, чи колись не загляне
Сонечко волі й до них?
Жудть на новенькі кайдани,
Злиднів чекають нових…

ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “ДУМКИ”


“Гнуться високі тополі…” - ЗАГУЛ ДМИТРО