“Хилиться сумно і гнівно…” - ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО

Хилиться сумно і гнівно
Сонячний день в далині.
Там молода Бондарівна
Мертва лежить у труні.

Сходяться хмари чубаті,
Стогне юрба і гуде:
Годі тобі панувати,
Власнику темних людей!

Чорне шепочеться жито,
Стукає вітер в вікно:
Меду-вина ще не пито,
Буде, ой буде вино!..

1924. ПРОСТІР (вірші). Київ, “Слово”, 1925.

“Хилиться сумно і гнівно…”