Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Снігами вітровінь поля відволочила…”

Снігами вітровінь поля відволочила,
Прижовклено збіліла далина –
Дніпровими високими очима
Дитинносіро глянула весна.

Весна моєї вільної надії!
Гінка тремтінь у промені дощу!
Як дні і ночі, як життя і Київ,
Тебе від себе я не відпущу.

Що буде – буде. Більше – помаленько.
А якщо ні, то висниться мені
На зорянім коні мені Шевченко,
Довженко й Київ в серці на коні.

1982

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


“Снігами вітровінь поля відволочила…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА