Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






П’ЯТЬ

1.

Перехилиться і пригорне
чорним чадом волосся,
і напоїть п’янливим голосом
в росах;

ти, зворушений, захлиснешся
білим тілом дівочим –
і вона заплете тебе
в косу.

2.

перехиляється
мов сестра милосердя
і прикладає
до чола
проколені вікна
в очі
заплітають зужиті лиця
обвислі груди
розхитані бедра
пронизують твою самотність

і так стоїш
у місті одкровення
захлинаєшся чадом
відлюблених тіл.

3.

Вона перехилилася на вітрі і дихала на мене золотом свого волосся. Вода перетікала її пальцями, виполоскувала з них тепло і вони ставали ще прозоріші, ніжніші. Форма її тіла відбивалася у плесі, розтягалася на хвилях. Губи дивно розпливалися під сонцем, і мені здавалося, що вона співала свою улюблену простеньку пісню про розлуку.

У проколених вікнах звисали ночами тулуби постріляних, видніли їхні ноги, руки і роззявлені роти, які без голосу кричали людську порожняву. Із завулків Миколаївської церкви проносилися стогони й харчання жертв, а ніч вкривала їх туманом і заливала очі рідиною скла.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

П’ЯТЬ - БОЙЧУК БОГДАН