“Під чорним деревом ночі…”

Related posts:

1. САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
2. “У полоні ночі падали ранети…” У полоні ночі падали ранети, бродив довкіль густий, як мед, нектар. Я слухав тишу, що знялась до хмар, а Божий […]...
3. “Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...
4. ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...
5. З ЦИКЛУ “БЕЗСОННІ НОЧІ” 1 Лежу вночі – зерниною в ріллі, І в чорній тиші думи проростають, Корінням в серце боляче вростають І радощі, […]...
6. “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
7. “Пробуджуюсь, як птаха, навесні…” Пробуджуюсь, як птаха, навесні, Коли діброви пють озон з громами, І плине ніжна лагідність в мені Блакитними од пролісків струмками. […]...
8. “Чорним оком дивиться печера…” Чорним оком дивиться печера В лісову ліянову межу. Я – струнка, вигиниста пантера Свій барліг невсипно стереже. Виходжу зарошаним камінням, […]...
9. НОЧІ Проносиш ти осінніми ночами очей своїх непереможну сталь повз кольори незнаної печалі, повз розум, серце і мої вуста. І я […]...
10. “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
11. “З’їли ворони сніг…” З’їли ворони сніг, Шпак зачорнів на вершину, А морозець весні Все рум’янить щоку. Сонця сніп золотий Від Коляди пливе, Глечиками […]...
12. ВІЧНЕ 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у […]...
13. ТРАВНЕВІ НОЧІ Я люблю в травневі ночі У своєму селищі Слухають співанки дівочі, Молоді веселощі. Від весни та від любові Ходять хлопці […]...
14. “Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...
15. Нічні думи. “Ночі безмірнії, ночі безсоннії…” Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром […]...
16. НОКТЮРН Ночами світ огортають тумани, Карбують спокій бубни й тимпани, Піниться келих дурману-омани. Тільки для мене в самотній келії Росяться сльози […]...
17. “Засніжений рідний Тернопіль…” Засніжений рідний Тернопіль Ялини, як вартою, вкрив. Над жар горобин – білий попіл, То віхолу крутять вітри. Я знову проїздом, […]...
18. “Ночі туманні, ночі осінні…” Пам’яті Івана Григурка Ночі туманні, ночі осінні, Місяць та степ за селом. Хто там пройшов по далекій стежині, Білим махнув […]...
19. ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...
20. 8. З ГОРОБИНОЇ НОЧІ Одного дня, як ми ввійшли в Карпати, З’явивсь неждано й вигукнув: “Здоров!” Мій друг – вчорашній командир гармати, Комсорг із […]...
21. ІНДІЯ Як у свічадах, там палають Червоні в гангських водах зорі! Муллою там голосить море, На струнах джунглів вітер грає. В […]...
22. ЛЮТОВІ ДОНЬКИ в усмішці руїна світла квіти флейти що гасне у дощах їх тіл коли ховають животи у чистих травах у гудіння […]...
23. ЗЕЛЕНЕ Дощі шепітливими вустами Цілують зелену землю. Так я цілував твої зелені очі, Коли ти поверталася з лісів. Зарошена м’яким галасом […]...
24. ПОСЛИ НОЧІ Причалив човен сонця в пристань – у вікно на дубі і кинув на прощання сім червоних весел. Стовпи струнких тополь […]...
25. “Ночі мої, зачаровані ночі!..” Ночі мої, зачаровані ночі! Відгомін в лузі дівочих пісень, Третіх півнів заклинання пророчі – Ті, без яких не народиться день. […]...
26. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
27. КРУТЯНЦІ Вони лежать, навіки молоді, Ставні й веселі, з усміхом щасливим. Готові чути поклик, як тоді, Коли б на бій ішли […]...
28. ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ НОЧІ П’яніючи отруйним чадом ночей сріблистих та гірких, дивлюся в місяця свічадо крізь шибу, повну світляних, холодних, синіх і тремких далеких […]...
29. ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
30. “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
31. “Коли я сприймаю вітер сухий…” Коли я сприймаю вітер сухий, Що гонить пісок у бік Остії, Бачу тоді святу Моніку Між олеандрами, Як говорить до […]...
32. БЛАГАННЯ Господи всесильний, Господи ласкавий! Не треба мені грошей, Ні почестей, ні слави. Затримай приліт ранку До нашої оселі, Щоб я […]...
33. ПЛЕМ’Я ТОДА Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна […]...
34. БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...
35. СВІТЛЯЧОК Світлячка, що в травах мерехтів, Обережно вніс я до світлиці. Вимкнув світло, але він світиться В кам’яному брані не хотів. […]...
36. БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ Розірвала краля-мавка льняно шитий гомін-жгут; плине зграйно, плине плавко березневий каламут. В перебіжнім шумовинні ланки-бризки марсельєз: хай загине, хай загине […]...
37. У ПОЛІ Гей, у мене був коняка, Був коняка-розбишака, Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю. Гей, коняку турки вбили, Ляхи […]...
38. О НАЛИВАЙКУ Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман […]...
39. ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
40. НАДІЯ Усе життя чогось у долі ждеш, Надієшся на добрі переміни. І можна голод пережить і війни, Але надії – не […]...