Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







НОЧІ

Проносиш ти осінніми ночами
очей своїх непереможну сталь
повз кольори незнаної печалі,
повз розум, серце і мої вуста.

І я лечу у мох твоєї тиші
і хочу крикнути,
аж падаю від слів:
хоч раз солодко озовися
мовчання скрипкою услід!

Хоч раз мені розкриль руками
промінням ласки обнадій!
Та ти пройдеш,
щоб знову кануть
у темряві осінній, як воді.
І чорні квіти виростають з вікон
у місто, в небо, у мої світи.
І я згоряю смолоскипом,
який ніщо не освітив.

1966.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


НОЧІ - КАЛИНЕЦЬ ІГОР