Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Зависло небо кунтушами хмар…”

Зависло небо кунтушами хмар,
Ідуть дощі, немов старці на прощу.
Пригаслі думи зграями примар
Обсіли душу, як церковну площу.
Я осеіню… Я вже листопад…
Пошерхле листя падає додолу…
Якби ж то юність повернуть назад
В світлицю серця і в обійми дому!
Я крил її закохано б торкнувсь
І знову став би сильним, стоголосим,
І знову б співом гордим затягнувсь,
Йдучи сміливо через терни босим.
Не дав би мріям скніти на біді,
Покритись цвіллю і замішіти мохом…
…Жбурляє осінь полиски руді
І йде повз мене неквапливим кроком.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

“Зависло небо кунтушами хмар…” - ЧИР НЕСТОР