Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Ми бігли…”

Ми бігли, вибились із сил, на землю впали – і почули, як б’ють кульбабові ліси об небо білі кулі, як […]

ОЛЕКСАНДР МИШУГА

Нарешті! Я повертаюсь. Тепер назавжди. До вас під стріху і тихі верби. І пливуть зачаровані й заздрі за мною європейські […]

ГОРОД

із тісних удільних князівств бляшанок знаходить землю обітовану на грядках щоденно видудливши пів-Унди і ціле сонце спинається на ноги і […]

ЦВИНТАР

Сидять гуцули на човнах могилок під спорохнявілими щоглами хрестів. Вже флота цвинтаря відчалює зі схилу в поводдя трав високих і […]

НЕ ЖУРИСЬ

Чом ти зажуривсь та й похнюпив ніс? Так за нею волочитись, а хай йому біс! А тепер сидиш білий, наче […]

УНДА

очистивши золото зі спокійною душею гладить коріння сопок інколи затаєну золоту блискітку викине із жовтої жмені у пісок а то […]

Із циклу “ВЕСЕЛКА”

ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА – Веселко, Веселко, чи маєш свою Вкраїну? – А моя Вкраїна – то небо синє після чорного. – […]

ПОЕТИКА

склалася першого дня сама по собі не треба було аркану для порівнянь повернувся Богом даний Сенс Свята Тотожність Слова Буття […]

ОСІНЬ

Така самотність у білій пустелі постелі, де понад нами стелою стеляться міражі. Господи, які в тебе очі стали пастельні і […]

“довший час…”

довший час я не показувався їй на вічі захований за віями як за густим частоколом всі десять її пісеньок навчився […]

КИЛИМИ

На арфах предвічних кросен тчуть барвисті мелодії килимів хитрорукі рапсоди з Косова, Поділля, Полтавщини і Києва, щоб плелася мережка вовни […]

ПАЛКА НІЧ

Танець жаги витинала троїста всоте, в духмяні ложа манила лукава гречка. Медом кохання гусли очі, як соти, і пазух шукали […]

Страница 1 из 212