Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СМЕРТЬ ПІДКОВИ

Втискалась Руська
тихо і непевно
на спрагнений видовищний майдан,
в строкате радістю і гнівом пекло,
до злого полиску кайдан.
І люд
від люті і безсилля плакав,
люд з передмість,
цехів
і вчених братств:
поніс би кожен голову на плаху,
за нього кожен голову віддасть…
Та кат підніс
потворне смерті лезо,
нестерпний жах над площею заблис.
І враз хитнулась ратушева вежа
і стрімголову
ринулася
вниз…

1966.


СМЕРТЬ ПІДКОВИ - КАЛИНЕЦЬ ІГОР