Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Чорним оком дивиться печера…”

Чорним оком дивиться печера
В лісову ліянову межу.
Я – струнка, вигиниста пантера
Свій барліг невсипно стереже.

Виходжу зарошаним камінням,
Жовтозоро ріжу синю ніч,
І леліє місячне проміння
Оксамитним блиском на мені.

Вигинаю чорнії рамена –
Під ногами шурхом камінці…
А весною билися за мене
Молоді розпалені самці.

Диких джунглів пахощі отруйні,
Чорні спини, пазурі і кров…
Розшайнулось пристрасно і буйно
Весняне змагання за любов.

Є закон – єдиний, невідхильний,
А життя – безжалісно ясне:
Має право жити тільки сильний, –
Тільки сильний може взять мене.

Жовтий зір мій синій присмерк ріже…
Кожний добре знає власний шлях:
Боротьба за волю і за їжу,
Боротьба самиці за малят…

Не вступити ворогу в печеру,
Не пройти заказану межу, –
Я – струнка, вигиниста пантера
Свій барліг невсипно стережу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Чорним оком дивиться печера…” - ЗАБІЛА НАТАЛЯ