2. ЯРОСЛАВ
На батьківській захищеній землі
Гаряча і подвижницька робота,
Дзвенять натхненно в місті і в селі
В руках майстрів сокири і долота.
Працюють теслі, зодчі, ковалі,
Встає Софія, Золоті Ворота…
І світло книги, що дорожче злота,
Уже відбилось на яснім чолі.
Багаті ріки і врожайні ниви,
І мед, і хутро, й табуни грайливі,
І все, і все, що труд надбав гіркий…
Примнжити до батькової слави
І власну, любомудре Ярославе,
Над всі племена і на всі віки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “За шибами туркочуть голуби…” За шибами туркочуть голуби і горобці виспівують щасливі, перегуки і гамори грайливі все хлюпають об шиби, мов прибій, так дивно […]...
- “Сміх гіркий – як пізній мед…” Сміх гіркий – як пізній мед, Мед гіркий осінній… Перестояний ранет В пізнім золотінні. Від житейських бур, планет – Мудрість […]...
- ЯРОСЛАВ. ПОЕМА Звіщаю вам повість многославну О великих борбах, лютих боях – Кмітуйте і весь ум свой збирайте, Кмітуйте, а дивная вам […]...
- “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
- Ярослав Мудрий Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престола, Ярослав розумний сів. Святополком Окаянним Все зруйновано було. Бідувало […]...
- Ярослав Осмомисл Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче […]...
- ЯРОСЛАВ ГАРСІА ЛОРКА Ти прогнав пегасика, мов пасинка, най собі летить конячка панська! Сніг упав, як піна з вогнегасника. Вірш запах, як пасіка […]...
- ПІД НОВИЙ РІК Ішов додому, цукор ніс пайковий І думав про гіркий щоденний труд… Разком огнів світився Голлівуд У чарах новорічної обнови. Скрізь […]...
- БУДІВНИЧІ (Апотеза) Сокира й молот, кайло і лопата. Веде стерно упевнена рука. Пружіться, мускули! Гінка й лапата, Дзвенить риштовань далеч гомінка. Щоб […]...
- ВОЇН І СТРАДНИК. О. Олесь Зовучи в бій, відважний і кривавий, За рідний край, за ниви запашні, Ти розгортав схвильовані пісні Під прапорами нашої держави. […]...
- ДВА СЕРЦЯ У вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба. І, […]...
- “Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...
- “Гіркий, о мудросте, твій хліб…” Гіркий, о мудросте, твій хліб, Нелегкі досвіду уроки… Як молоді співали кроки, В гарячих пальцях танув лід! Дзвеніла тятива дороги, […]...
- ВОЛИНЬ Забула ринь лінивая Горинь,- От-от зовсім затримаються води… Десь у лісах спинилися підводи, По саму вісь втопившись у дряглинь… Тече […]...
- “В гріхах і огріхах недосконалий світ…” В гріхах і огріхах недосконалий світ… В художній твір, в релігію, в природу, У винний дим, до Вакха в насолоду […]...
- (РИНОК) Замок зіходив на землю все меншими замками, з одною-єдиною баштою, де графи колишні ставали поволі фігурами з воску, жокеями, фотопортретами. […]...
- ЕПІЛОГ За днями дні, за роком рік мине, Настане час для підсумків і звіту. І наді мною хвилі час зімкне За […]...
- ВНОЧІ Листками вітер котить, І кидає в болото; Стежками попід гаєм Бездомний сум блукає, Обходить перелоги, Рахує панські стоги, Обходить хлопські […]...
- “І – вітер зимовий…” І – вітер зимовий… Охолоджує землю і ріки, Заморожує все (Але ж ні – не навіки!), Все стискає, затискує, сковує […]...
- “Українським виснажена зором…” Українським виснажена зором, Саскатунами синьо-хмільна, Гомонить неосяжним простором Едмонтонська розмай-сторона. Я не гостем блукаю балками. Цей безкрай, яриною лункий, Підняли […]...
- “Приснилося, що вмерла ти…” Приснилося, що вмерла ти, А я не здужав самоти. Душею в горі надломився І покотився, покотився. Я занедбав і дім, […]...
- “Де дівся мій буланий Буцефал…” Пам’яті Буланого Де дівся мій буланий Буцефал, Жива окраса батькової стайні? Це він лишав левади життєдайні, Мене приносячи у двір […]...
- ЛЮТОВІ ДОНЬКИ в усмішці руїна світла квіти флейти що гасне у дощах їх тіл коли ховають животи у чистих травах у гудіння […]...
- СЕЯТЕЛЯМ Сеятель знанья на ниву народную! Почву ты, что ли, находишь бесплодную, Худы ль твои семена? Робок ли сердцем ты? слаб […]...
- ОСІННІЙ ВІЛЬШАНСЬКИЙ КРАЄВИД Зійшло, непам’яттю розмилось вчорашнє, літнє, нетривке, і пахолодь заповістилась, і покотилось упівсили на води, на гілля гінке, збезважене таке, легке. […]...
- “Не плач, дитя моє кохане…” Не плач, дитя моє кохане: Привиддя злі – то тільки сни. Твоя печаль, як сніг, розтане Від перших подихів весни. […]...
- LA BELLE DAME SANS MERCI Чому, журавче молодий, Блукаєш тьмяно край ріки? Давно посохла осока, Втекли пташки. Чому, журавче молодий, Такий блідий, що просто жах? […]...
- ХВИЛІ Зловився короп, й рук нема тримати. Лиш груди – меч, що – межі ворожнечі. Краплини – крок, – все ближче […]...
- КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
- ПОСІВАЛЬНА Зерна в жменю набираю, Сію, сію, посіваю В хатньому куті, Щоб родили пишно, густо І пшеницю, і пашницю Ниви золоті. […]...
- ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...
- ЧОВЕН Як серце не втішай читаннями сумними – воно однак побачить щось жахливе: пророки всі – нудні, і їхні вчення – […]...
- “І свято без тебе – не свято…” І свято без тебе – не свято… І щедрі багаті столи, І гості з високої хати, І всі, що повз […]...
- ІКАРІВ ПЛАЧNOCTURNO Артистові-мадяреві Юліанові Панкевичеві На сонні ниви, на левади Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і […]...
- КРЕМЕНЕЦЬ Майнула Кременеччина крилом, Крилом сосновим понад гори сині, Кремінне місто підвелось в долині, Як витязь із пошрамленим чолом. Струмує небо […]...
- РАННЄ ЛІТО Tвоє літо починається рано, з’являється, як гук, що несеться з усіх боків, підкоряє собі тендітність зелені, розбиває скло святинь акваріїв, […]...
- ОКСАНІ КЕРЧ Вони летять – лічить чи не лічить Оті літа, як стая журавлина, Де неквапливо птах за птахом лине… Так птаства […]...
- НЕМОВЛЕНЕ ІМ’Я 1 П р а п е р в і н ь У чомусь незнаному, зеленовихрому гуляло невидимо: цвіло безпричинно – […]...
- “Зупинюсь у вечоровій тиші…” Зупинюсь у вечоровій тиші, Вслухаюсь, як дихає земля. З кожним днем для мене все рідніші Ці гаї, і ріки, і […]...
- “Ластівки тікають із Європи…” Ластівки тікають із Європи. Що поробиш? Скрегіт, регіт, рев. Чад, бензин, вібрації, галопи, – птиці мертві падають з дерев. Може, […]...