Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КРЕМЕНЕЦЬ

Майнула Кременеччина крилом,
Крилом сосновим понад гори сині,
Кремінне місто підвелось в долині,
Як витязь із пошрамленим чолом.

Струмує небо із Дівочих скель,
Немов блакитні погляди слов’янок,
що тут розбились… Кров’ю полонянок
цвіте каміння – дика акварель.

І Княжа ген гора, що оборонно
Над войовничим брязкотом століть
Підноситься… Гординею стоїть,
І на чолі – фортеця, мов корона.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)

КРЕМЕНЕЦЬ - БАБІЙ СТЕПАН