Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СТЕП

Суша й суша брала все на витрим –
Завмирало в дзеркалі зіниць.
Ковила як бігла, гнана вітром,
Так і впала помирати – ниць.
Ще, зітхнувши змирено під ранок,
Вже востаннє скинулась грудьми.
А з-під неї – очі полонянок
Знову заливалися слізьми.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


СТЕП - ШЕВЧЕНКО МИХАЙЛО