“Сміх гіркий – як пізній мед…”

Related posts:

1. “Гіркий, о мудросте, твій хліб…” Гіркий, о мудросте, твій хліб, Нелегкі досвіду уроки… Як молоді співали кроки, В гарячих пальцях танув лід! Дзвеніла тятива дороги, […]...
2. ПРИТЧА ПРО СМІХ В темні вечори осінні Бавилися ми на сіні, І сміялась ти; Може, лоскоту боялась, Може, сміхом заливалась, Щоб з ума […]...
3. “Пізній вечір…” Пізній вечір. Затіяна гра у слова. Білий аркуш біліє біліш, ніж спочатку. Рідна мова жива! Рідна мова жива! А мовчання […]...
4. “Давня пісня. Гіркий мотив…” Давня пісня. Гіркий мотив, Не слова, а щемлива рана: Так ніхто тебе не любив, Як люблю тебе я, кохана. Хто […]...
5. ПІСНЯ КНЯЗЯ Густі думки, як пізній мед, Як пізній темний мед осінній, Пахучий мед моїх племен З часів Русі на Україні. До […]...
6. СМІХ (Перед картиною Рєпіна “Запорожці”) Чого сміюся? А того сміюся, Що я ніде нікого не боюся. Сміюсь над горем, регочу над […]...
7. “Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі…” Червоний светр, білий сміх я обійняв за плечі. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір… Так це було спочатку: ніч і зойки […]...
8. “Сміх і щебети, і галас…” Ш. Сміх і щебети, і галас… Десь із кожного двора Позбиралась – позбігалась Для розради дітвора… Знайдеш, материне око, Де […]...
9. “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
10. “Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки…” Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, […]...
11. СМАК ЯБЛУКА Ви їли яблука з моєї України? Ні, ви не їли… Їхній смак пізнати Тоді лиш можна, як в тюремні стіни […]...
12. КВІТНЕВІ БАГАТТЯ Іду таким квітнево-молодим! Весна димучі коси розплітає. А дим весни – не той осінній дим, який звисає смутком над літами. […]...
13. СМІХ На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. Мабуть їй сумно, але жінка хоче, щоб їй […]...
14. Сміх сови Вільгістю повіяла левада, І, сяйнувши в хмарах полохливо, Засвітився оком конокрада Над рікою місяць хворобливо. У воді печаль його відбилась, […]...
15. ВІГІЛІЇ XXXVIII Крило метелика – айва, з якої – плед, Що тягнеться з народжень до народжень. У срібло вхід: шляхів стрімка мережа, […]...
16. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
17. ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
18. ЯКБИ ЗНАТИ Якби знати той сміх, що ранить, гей мечом, І наповнює душу грозою, Я зайшов би ся весь сатанічним сміхом І […]...
19. ОСІННІЙ ДОЩ Осінній дощ, осінній дощ Тихцем наівяв сум і тугу. Літа, здається, у ніщо Сплелися – й канули за пругом. Чому […]...
20. “Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...
21. СРІБНА ГРАНЬ Відімріє, спливе, відлетить, відісниться, Пізнім соцнем хлюпне на осінню траву… І самотня на плесі холодному птиця Прокричить – потривожить стихію […]...
22. “Нехай обдурений я сном…” Нехай обдурений я сном, Нехай осміянний без жалю, Нехай замість весни і раю Осінній місяць за вікном, – Нехай! але […]...
23. “Я запізнивсь на стільки літ…” Я запізивсь на стільки літ Своєю радістю і болем… Від того не спісніло поле, Але залежувався лід. Залежувався довго лід […]...
24. ТРИ ВІДМІНИ Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui penètre mon cœur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, […]...
25. ПЕРШИЙ Першим був не Господь і не геній, першим був – простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, […]...
26. КАРПАТСЬКИЙ ЕТЮД Над Карпатським плаєм Місяць срібноликий Зачепився рогом За вершок осики. Розлилось довкола Акварельне плесо Й світ підперезало Білим перевеслом. Мовби […]...
27. ОСІННЯ ВИШНЯ Все менше світла і тепла, Коротші дні і довші ночі. І раптом вишня зацвіла Побіля шляху на обоччі. Пожовкле лися […]...
28. САД Осінній сад, як у дитинстві, такий високий і прозорий. Вночі колишутьсяміж листям ренетами осінні зорі. І разом з листям-сухозлиттям вони […]...
29. ТАНЕЦЬ Ой кобзи рясно грали, Лунав веселий сміх, Мов звізди, очі сяли, Сріблистий танець біг, Сріблистий танець біг, А кобзи перестали […]...
30. “ЩОДНЯ БАРВИСТІШИМ СТАЄ ОСІННІЙ ЛИСТ…” Щодня барвистішим стає осінній лист. Яка мозаїка порослих лісом схилів! – На них з небес маляр-абстракціоніст Гарячих барв палітру вилляв: […]...
31. “Осінній вітер з Туркестану…” Осінній вітер з Туркестану. У тебе зірка над чолом і очі од кохання в’януть… Я цілував твою шинелю й обмотки, […]...
32. “Коли наляжуть хмари на долини…” Коли наляжуть хмари на долини В понуру пору, – виринає день Ясного півдня і рубає впень Почахлу пітьму з неба […]...
33. ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
34. ВІДУН Невідомій Сяє степ в червонім злоті, В травах тоне передзвін… Скільки з’явищ у природі, Скільки звуків і картин! Десь музика […]...
35. “Суди мене судом своїм суворим…” Суди мене судом своїм суворим, Сучаснику! – Нащадки безсторонні Простять мені і помилки й вагання, І пізній сум, і радість […]...
36. МОРОЗНА ОСІНЬ Піски. Основа. Залізних снів Снуються довгі дні. І знов Секунди. Біле з неба листя Укрило ліс. Як сіль, лежить воно […]...
37. ОСІННІЙ ДОЩ Усміх пославши в останнім промінні, Згинуло радісне літо; Дощик уїдливий, дощик осінній Сіється, наче крізь сито. Сонце не вийде, не […]...
38. З КОЛЬОРІВ ОСЕНІ Жовті яблука осені Розкочуються по землі. Чи хтось поза садом голосить, Чи вітер летить з полів?.. Жовті яблука осені – […]...
39. “Сеньйорито акаціє, добрий вечір…” Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, […]...
40. МИКОЛІ ФРАНЦУЖЕНКОВІ (з нагоди 70-річчя) Всі круглі дати і усі нулі нехай вже не бентежать Вас ніколи – вони такі ж бо […]...