(РИНОК)
Замок зіходив на землю все меншими замками,
з одною-єдиною баштою,
де графи колишні ставали поволі
фігурами з воску, жокеями,
фотопортретами.
Здрібніння квартир і мансард,
навіть шахових партій в альтанках,
відбилось на нашому настрої –
хотілося пити.
І врешті, зійшовши по Лисенка, де
обличчя у вікнах немов стародруки,
побачили ми,
як доми продаються, полотна, гравюри,
дівчата.
З “Татарні” світило підземне крило.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ЗОРЯНА ПЛЕЯДА Над заходом сонця – осінні зірки поранені. Полотна зарамлені, в келих налито вина… І я ще не вмер, але я […]...
- Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
- ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
- Світ у темряві ті що світ сотворили побачили як розвиднілось що небо своє помістили в чиїйсь кишені у темряві ті що […]...
- “Не гріє сонце на чужині…” Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив […]...
- СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
- БАВАРІЯ З ВІКОН ВАГОНА Від Праги до Парижа путь ішла Через Баварію – німецьку землю, Що завдала народам стільки зла, Хотіла погасити сонце Кремлю… […]...
- СЕРПЕНЬ. ДНІСТЕР …і врешті ми спинилися. Ріка текла внизу, одвічна і невпинна, а ми, мов на краю материка, де притча лопушана і […]...
- СТРАТА ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]...
- КАТЕРИНА БІЛОКУР: ПІЖМУРКИ КВІТІВ Квітка ховається за квітку, грається з глядачем у піжмурки, не з’являється доти, поки її не назвеш: “Ти, квітко блакитна, що […]...
- ФОТОПАВЛО Чи легко упіймати застояне повітря провулків архаїчних, немов дагеротип, коли твоя робітня – завалена дровітня, і не виходять очі, а […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
- МАДОННА Вклоняюся тобі, моя мадонно, просвічений красою неземною! Пливуть над світом запахи медові, і ти в житах стоїш переді мною. Ти […]...
- “Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...
- ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
- “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
- “Ти виходила з моря гола…” Ти виходила з моря гола, Нікого ж не було надовкола, Тільки явір стояв на скелі, І дивився, немов Ботічеллі, На […]...
- ГІРКЕ ВИНО Мої дні жорстокі та холодні полину навіяли в пісні, потонули обрії в безодні чорної весни. Знов підказує мені до вуха […]...
- СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...
- ЛІТО У ГІНЦЯХ Неблизько до Лубен, до Києва далеко Лежить собі село на Удаї-ріці. Отам було мені і затишно, і легко, Спасибі вам […]...
- МУРАШНИК Предивні, зачаровані міста з рудого порохна й рябої мерви. І пасма вулиць сплетені, мов нерви, і клуня в сірих теремах […]...
- СПОГАД Сумне осіннє сіре пополуднє Нагадує мені одну хвилину З давно минулих молодечих літ… На небі хмари висіли ліниві, Ліси, повиті […]...
- 2. ЗОРЯ Там, де нас немає і не буде, сніг упав на вежі і сади. В темряві жаріють без остуди вогники у […]...
- 03. КОПАННЯ КАРТОПЕЛЬ Поволі, поволі по синім полі дими кружляють на вільній волі. Короткими днями цвітуть вогнями на краю плаю, немов квітками. Багато […]...
- ЛИЦЕДІЙ Загадка для нас – таємниче життя лицедія. Ховає завіса мінливу подобу лиця. Несе лицедій крізь думки і примарні надії обличчя […]...
- (РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...
- ТИ Ти В очах барвінок принесла і тишу На жадібних устах. У білі сурми квіту В саду сурмили молоді акації, Світила […]...
- “Пролітали селом поїзди…” Пролітали селом поїзди, Прогиналися рейки і шпали. Всім селом за городи й сади Ми на зустріч до них вибігали, Миготіли […]...
- БІЛИЙ СВІТ У білому світі біла долина яблуня з яблуком у вершині жінка сорочку над річкою шиє від білого полотна дні відтина...
- ЗАМОК НА БЕРЕГУ МОРЯ “Ты видел ли замок на бреге морском? Играют, сияют над ним облака; Лазурное море прекрасно кругом”. “Я замок тот видел […]...
- СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...
- ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...
- (ЦВЯХАРНЯ) Хтось казав: “Ми не ті. Ми присутні в тунелях і вікнах, але нам не дійти до старої цвяхарні за рогом”. […]...
- “Відшумлять ювілеї…” Відшумлять ювілеї, Спаде словесна піна І залишиться чиста вода літератури, як джерельна опісля повені. І заглянеш туди, і побачиш у […]...
- “Снігами засипаний гай…” Снігами засипаний гай, І річка закута льодами. У небі воронячий грай, І сиві доми над хатами. Замети – по самі […]...
- “Ким це намальовано…” Ким це намальовано На вікнах срібний сад? Ким це заціловано Лиця у дівчат? Хто це улаштовує З криштальної гори Сковзання […]...
- Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...
- 2. “Це столиця держави. Тут досить людно…” Це столиця держави. Тут досить людно. І не досить зелено для ботанік. Хоч насправді це ніби судно /чи судно?/ і […]...
- “Вона несе, немов у чаші повній…” Вона несе, немов у чаші повній, Солодку нерозхлюпаність вина, Вона себе несе в обійми, хай гріховні, Вся – світла й […]...
- “Як тільки відбувся потоп…” Як тільки відбувся потоп, ми сиділи на його березі і пили тонізуючі напої. Ми побачили Ноя… Ми дивились телевізор життя, […]...