Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


“І – вітер зимовий…”

І – вітер зимовий…
Охолоджує землю і ріки,
Заморожує все
(Але ж ні – не навіки!),
Все стискає, затискує, сковує
(зліплюються повіки),
Тільки ж ні… не гарячі серця!
Остигають – немов попеліють –
палкі почуття,
Але ж ні, не навіки
Жебонять і зливаються
(навіть під льодом)
отож не заснулі, отож невпокорені
ріки.
Забурлять, забурлять ще потоки,
Просяє тепло крізь повіки.

“І – вітер зимовий…” - БАБІЙ СТЕПАН