Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЧОВЕН

Як серце не втішай читаннями сумними –
воно однак побачить щось жахливе:
пророки всі – нудні, і їхні вчення – нудь.
Кого з нас сколихнуть ці тлусті херувими? –
в них крила – золоті, тому не понесуть
із цього танцю нас хоча б понад оливи…
А ти на цім даху, нудьги і жаху повен,
все, що колись надбав – проспав, забув давно…
Хоча тут гарно мріяти про човен,
та ще коли у нім скляні облавки й дно.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЧОВЕН - МАЛКОВИЧ ІВАН