ЧЕРНІГІВ

Related posts:

1. “Твої груди, наче свічі…” Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні […]...
2. Трагічне покоління Воно жило і в боротьбі, І в муках рабського терпіння, Та не зневірилось в собі – Моє трагічне покоління. І […]...
3. “Колись і ми впадемо під хрести…” Колись і ми впадемо під хрести… Але допоки це життя нести – Люби його у проявах усіх, Люби ці сльози […]...
4. ЗОНА Душа болить пекельним болем За лісом, річкою і полем. Тут все жило, цвіло, буяло – І враз пустельно диким стало. […]...
5. УДОСВІТА Кричить деркач у росяному житі, В литаври б’ють гучні перепілки, Тікає мла у виярок мілкий І залягає в лози красовиті. […]...
6. КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ Козацькі могили. Загрузлі хрести по плечі у землю просохлу. Віки надягнули на камінь простий папахи зеленого моху. Що сниться вам, […]...
7. (ПИВО) Ми терпляче прожили годину липневої спеки. Мотоцикли минулих епох і старі арбалети лишились позаду. Золота незасвічена Роза1. Й сімсот неспокійних […]...
8. У ЛУЗІ Росою поглиблена пахолодь м’яти, високий туман поснував береги, де мнуть живокіст безшелесні лошата, роздмухані в лет – з молодої снаги. […]...
9. “Марную день на пошуки незримої…” Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. […]...
10. ДНІПРОВА ПОВІДЬ Вже дніло. Вітерець, немов на скло тоненьке, Наліг на дніпрову ще не рухому воду. Старий дід, на весло опершися легеньке, […]...
11. ПІХОТИНЕЦЬ Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке […]...
12. “Горять священні орифлями…” Горять священні орифлями революційної весни. Ми ждем і вірим коло брами. Горять священні орифлями, і сонце в грудях і над […]...
13. ТОРОНТСЬКА ВЕЖА Уколом у небо вкололася вежа, Щоб дальше, щоб вище, щоб дужче Людських володінь закріпилася стежа, Бо вже на Землі стало […]...
14. “Квадрат супокою…” Квадрат супокою і тиші квадрат, І втиснутий сон у місячні стіни, А тиша надворі стоїть на колінах І зорі, мов […]...
15. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ (Із “Слова о полку Ігоревім”) Никнуть плавні на світанні в лузі: Ярославна плаче блідолиця. На валу, ридаючи у тузі, Руки ламле, квилить, як зегзиця: “Полечу […]...
16. ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
17. “Я не знаю…” Я не знаю, що сказати. Може, буде інший раз. Обраних – не обирати, убивати скаче час. Коник б’є копитцем глину, […]...
18. ХЕРСОН І Ріка в зелених плавнях, жвавий порт, Герби і судна всіх держав і націй; Ведуть угору нас ряди акацій, Нудний, […]...
19. За краплею крапля сповзає під лід за краплею крапля сповзає під лід обвиті губами цибаті штативи ми гордо вивчаєм цей жадібний світ як випите з ночі […]...
20. ЛІС Вовтузяться в грунті гриби. Цвітуть черемухи млосно. Дубів золоті герби Горять під коронами сосен. Біліють храми беріз. То мудра і […]...
21. ВЕЖА Ми брали вежу… Вперті хлопчаки Здиралися по стояках соснових. Вже в цілу скирту вклалися роки, А треміт втомленої там руки […]...
22. ТИСА. ТИС На вигинах пружна, як тисовий лук, Ти линеш із лісу до лагідних лук, Пронизуєш простір, як тисовий спис… Скажи мені, […]...
23. ЩЕ ТЛІЄ ЗГАРИЩЕ СЕЛА Ще тліє зарище села, Валяються фашисти вбиті… Учора битва тут була. Опухлики і Невель – всі ті Місця затямим, кожен […]...
24. ГОЛОД Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]...
25. “О вежі Віндзору, мій гордий дух…” О вежі Віндзору, мій гордий дух, Немов дитя, смиряться перед вами, Коли ступаю зваглими валами І входжу в лицарства прадавній […]...
26. ЦВИНТАР НАД ВІТОЮ Десь тут шлях свій починала Віта, Туманами сивими повита. Від ріки, яку шукати годі, Залишилась назва у народі. Віта, Віта! […]...
27. “Бездонні лона повноводних рік…” Бездонні лона повноводних рік Німовно випалить ярлива спека. І ти, людино, від пустель далека, Близькою станеш порохам навік. Серед привіль […]...
28. НАД БАТЬКІВСЬКОЮ МОГИЛОЮ Цвинтарева тиша… Вітрець не сколише. Диво ж і тут, як в житті: Тепле гніздечко, Вінки за вервечки На потемнілім хресті. […]...
29. У ПАРКУ Тихий парк. Альтанки та алеї. На алеях – пари молоді. У долині – став. І на воді Лебеді біліють, як […]...
30. СТАРОВІЦЬКІ ВІРШІ * Сидиш одна у білій вежі до наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, а ти сидиш у білій вежі, немає […]...
31. “В степу цвітуть маки червоні…” В степу цвітуть маки червоні, Маки червоні польові. Мов жар, горять на степу лоні Їх короговки вогневі. Дажбога люблені вибранці, […]...
32. ЧОЛОВІК РОДИТЬСЯ Хоч ще не став собою, на те, щоб ним стати, виконує своє перше завдання, повзе під гору м’яса, дорогою теж […]...
33. ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
34. НОВОБРАНЕЦЬ Такі чужі ці низькі, синяві гори. Когорта прийшла в село на спочинок. Поховались біляві полохливі дівчата. Нависає гілля могутніх дубів. […]...
35. ПРАВДИВЕ ПАНУВАННЯ Голубко Музо! Годі сумувати Да плакатись над сліпотою черні, Що золотом вцяцьковує палати – Од світу пради сховища мізерні. Обіймемось […]...
36. ТРИ ФРАГМЕНТИ “СЛОВА” 1. Криво летять ратищ іглиці. З хмари латать віщиві-птиці. Чорною гиччю дими ріжуть обрій. Хижо кигичуть птиці недобрі. 2. З […]...
37. “довший час…” довший час я не показувався їй на вічі захований за віями як за густим частоколом всі десять її пісеньок навчився […]...
38. ТРИ СКАЛИ В ТИСЯЧОЛІТТІ На річницю Острога Провінційне прадавнє містечко, Але назва ця древня – Острог! Є Остер, як горіх – Берестечко, Але є […]...
39. КАРТИ ДОЛІ Розсипались на вітрі – і висять довільні, невблаганні карти долі, та крізь брудні дими із урнових багать хіба розгледиш їх? […]...
40. “Так любо, гарно так, чудово…” Так любо, гарно так, чудово, Немов навколо рай цвіте! На волю рветься втішне слово, Надії слово золоте. Садки убрались рясно, […]...