Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПРАВДИВЕ ПАНУВАННЯ

Голубко Музо! Годі сумувати
Да плакатись над сліпотою черні,
Що золотом вцяцьковує палати –
Од світу пради сховища мізерні.

Обіймемось та підемо в левади,
В поля, в луги, в гаї широкошумні,
Чи не розвіємо тяжкої там досади
На узурпації, на захвати безумні.

Глянь-подивись, який в нас “пишний город”,
І скільки в нім окраси дорогої!
Дихання нашого не труїть смород,
І деспот мислі не гніте живої.

Піснями тут ми з богом розмовляєм,
Вселенна серцю нашому відкрита,
І області ми ширші осягаєм,
Ніж та бідота, золотом окрита.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ПРАВДИВЕ ПАНУВАННЯ - КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН