МОЛЬФАРИ

Related posts:

1. СВЯТОДІЙСТВО З кадильниці нетрів Здіймається ладан До синьої бані. Червоноризі буки Підносять золоту чашу. Черемош б’є поклони на скоках....
2. РОЖЕВОГРИВИЙ КІНЬ Рожевогривий кінь б’є копитом небо, Дзвенить Писаний Камінь. Ірже у вузькому руслі Черемош, Скований огир. Іде непорочна ікона, Несе в […]...
3. НІЧНІ ПРИМАРИ Коли повня місяця Сходить над верхами, На дзвіниці повішені Баламкають у дзвонах. В цямрованій криниці Жива кров булькоче, А Черемошем […]...
4. ПОЄДИНОК Чорний Черемош із Білим – два брати, Та характер у цих родичів крутий. Коли Чорний угамується на мить – Валунами […]...
5. “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
6. Сутінки Там, де зійшлись дороги, Із полину і м’яти Зводиться хрест убогий, Наче з Голгофи знятий. Всівся на ньому ворон, Пір’я […]...
7. БАЛЯДА ПРО ЛЮЛЬКУ Перепій на Січі – козаків не збудити Ні дротянкою чорную, ні вогнем гаківниць, Тільки хитрий Підкова, пан отаман сердитий, Люто […]...
8. НОВІ ЛЕГЕНДИ Мольфари й упирі Вішали легінів на ялицях До звуків гармошки. На фірах везли Юнаків і дівчат у вишиванках, З руками […]...
9. “Хотілось, ой як полетіти хтілось…” Хотілось, ой як полетіти хтілось, Та біс жандармське око не приспав, І поховав у серці, хворім тілі Дніпровський дзвін намріяних […]...
10. ГОРИ Вітер з моря море розгойдав, Хвилями здійнялися простори. Світ рухливим і мінливим став, Непорушні тільки сиві гори. На вершинах міняться […]...
11. ТЕКУЧА В селі Текучі півні треті Кричать: вставати вже пора! Там спить Терезія Фаретті, Пія ІХ-го сестра. Вона встає. Гуцули косять… […]...
12. СВІЧНИК В цій церкві на стрімкому горбі Довбуш уперше побачив Дзвінку. Тут ялівцем його серце Затріщало у ватрі жаги. Це каміння, […]...
13. “Із усіма сміятися і плакати” Із усіма сміятися і плакати – Не все одно, що буть цілком байдужим. …Є в світі речі дуже неоднакові – […]...
14. “Ой я свого чоловіка…” Ой я свого чоловіка В дорогу послала, А од шинку та до шинку Стежечку топтала. Та до куми заходила Пшона […]...
15. ХІБА ДОЛІ ЯКЕ ДІЛО? Іду з шинку, потикаюсь, – З свойов долев зустрічаюсь! Хитаюся – вітаюся, Про здоров’я питаюся. А вна мені відповіла: “Коли […]...
16. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
17. “Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...
18. ЗАБУТА ЗЕМЛЯ Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем умитий. Густа вода […]...
19. МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...
20. Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
21. ФЛОЯРА Листки дрижать дримбами, Граб обтрясається з червінців, Черемош – сумом по ріні. Буковинські ліси спалахують Страшними пожарами, Кривавлять давніми ранами. […]...
22. ШИНОК Галас, гук і крик, Аж трясеться шинк! Хто пісню заводить, Далі й занявчить; Із барил дзюрчить, Все ходором ходить: Брязкотня […]...
23. ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
24. ДО ПАРХОМА I I Aequam memento rebus in ardui Servare mentem: non secus in bonis etc. Horat. Lib. II. Od. 3* Пархоме, в […]...
25. ПРИТЧА ПРО СИЛУ Пан Яблоновський жив – не тужив. Довбуш у пана гіркого служив. Мав Яблоновський руки сталеві. В силі дорівнював шляхтич коневі. […]...
26. ХУСТКА У кровавье море сонце ся топило; Молоденьке дівча золотом ї шило. Золотом ї шило, мудро забирало, А личко-лелію сльозами вмивало. […]...
27. ДОВБУШ Зі мною говорять могили Устами колишніх людей. І їх нерозтрачені сили Пливуть до моїх грудей. В. Симоненко Чорні гори, білі […]...
28. ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
29. Якби втопити якби втопити весь біль в океані хвиля вдарила б в небо треба сіяти біль у скиби хай колоситься хлібом тільки […]...
30. КОЗАЦЬКИЙ ХРЕСТ Мав двадцять літ. Загинув у Чечні. Дістав козацького хреста на спочив. А ти біжиш, але скажи мені, До чого ти […]...
31. ЧІЧКА-ЖОРЖИНА Ой, приклякнула чічка-жоржина Над легінем молоденьким, І три смереки живицею скапують Мов трійця свічок жовтим воском. Бовваніс баня крицевої хмари, […]...
32. В ТЕМНІМ ЗАЛІ Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче. Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. – Чоловік увесь затрясся, засичав: – […]...
33. ІВАН ДРАЧ Із космоери в нашу еру Драчів Пегас вогнем ірже, на ще не списанім папері баладний стрій шикує вже… 1973, липень...
34. “Дивлюсь на небо – сіре, однотонне…” Дивлюсь на небо – сіре, однотонне, Як і життя в неволі, і мені Той сірий колір десь у глибині Душі […]...
35. ПОСЕСТРІ З. Л. Де ви: сокирки, сторчики, півники, Поховалися від нас? Вже не гомонять бурі гори, мов кобзи, Потоки не стрибають […]...
36. “У тридцять літ ти тільки народився…” У тридцять літ ти тільки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвім світі. І нема нікого окруж. Ти тільки […]...
37. З ГОРАМИ НА “ВИ” Поснули гори – їм нічого не болить. Тиса тече, Черемош бурлить. Що зір на небі, що вогнів земних – не […]...
38. Співає весна Й. Н.-В. співає весна в парчі оксамиті та шовку предвічне сонце розкидає шматки барвистого світла ірже білий кінь сад буяє […]...
39. “На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами…” На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами громи роз’їжджають у хмарах – вози гуркотять Від воза загубиться колесо – й гримає […]...
40. “Гадав собі: забудешся мені “ Гадав собі: забудешся мені – Хай тільки згаснуть літа пломені! Підуть дощі садами сновигати й навчать мене, як жить і […]...