Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



НІЧНІ ПРИМАРИ

Коли повня місяця
Сходить над верхами,
На дзвіниці повішені
Баламкають у дзвонах.

В цямрованій криниці
Жива кров булькоче,
А Черемошем котиться
Передсмертний стогін.

Золотозубі упирі
У шинку з вовкулаками
П’ють мед з людських черепів,
Обгризаючи людські кості.

Чорти, мов на чорних басах,
Грають на домовинах,
Перебираючи кривими кігтями
Струни з окопних дротів.

Відьми-кішки навіжені
Регочуть безтямно,
Перекидаючись, наче м’ячем,
Дитячим трупиком.

Аж згасне остання зірниця,
Тоді вітрець полонинський
Зітре із шиби пригорщі пахощів
Терпкого, дикого зілля.


НІЧНІ ПРИМАРИ - ВІРА ВОВК