Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ХУСТКА

У кровавье море сонце ся топило;
Молоденьке дівча золотом ї шило.

Золотом ї шило, мудро забирало,
А личко-лелію сльозами вмивало.

А як ї ушило, к серденьку тулило, –
З буйними вітрами соколом пустило:

“Буйні ви вітрове, буйні, як дунаї,
Занесіть хустину, де серденько знає.

Де серденько знає, де серденько тужить,
Де коханє моє осударю служить.

Осударю служить в уланськім наборі, –
Гоя, золотая, гоя з вітром д горі!

А ти як ся здатне, що голубчик гуде,
Станеш, золотая, – то мій любчик буде.

В него коник карий, зброя, як позлітка, –
Падь му на серденько, як рожева квітка.

А як спить він, може, – прошу не збудити;
А як вбили, – боже! – личенько накрити”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


ХУСТКА - ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ