Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ДУМКА

Ой лишіть мня, най думаю, Доки світла, доки маю, Бо як зложуть в домовину, Там думати вже покину. А хоть […]

СТРАЖ НА РУСІ

Як шум і грім по небесах, Як гук і буря по лісах, Розлягся голов по Дунай: Хто осокотить руський край? […]

О, ЧОМ, ДУНАЙ?

О, чом, Дунай, о, чом, тихий, О, чом же ти не рожевий? Чо пісочок не перловий, Бережечки кришталеві?.. Я би […]

4. КАПРАЛ

Музо моя віршована, Невінчана доле! Понад тисяч тисячами До тебе ся моля, Гарячими тобі молясь Книжники, учені, А ти найшла, […]

НАШІ “СТАРІ”

“Лиш пес старий, – так кажуть люди, – А чоловік все молодий”. Се, може, й правда у людей; А в […]

ДОБУШ

Гей, ци чули, люди добрі, перед ким то ляхи стинуть, А за ким то молодиці, а за ким дівчата гинуть? […]

ЛУК’ЯН КОБИЛИЦЯ

Було колись в Буковині – Добре було жити, Не знали ми, що то біда Та про що то тужити. При […]

ПОКЛІН. Співанка

Гей, по горі по високій тройзіль постелився; З України до дівчини козак поклонився. Поклонився козаченько з коня вороного: “Нагадай си, […]

ЧИ ХТО ЗМІРКУЄ?

Чи хто зміркує, що є в світі зрада? Ніхто на світі ще не зміркував того. Казали старі, що то від […]

ДУМИ МОЇ

Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, […]

ОСКРЕСНИ, БОЯН!

Оскресни, Б оян, світлий наш співаче! Чому так довго в потемку ночуєш? Дармо по тобі руська слава плаче, А ти […]

ДУШКО МОЯ РОЗМАЇТА

Душко моя розмайная, Душко розмаїта, Що з тобою учинити, Де тебе подіти? Посаджу тя у садочку – Буде рожа клясти, […]

У ЛЕГІНЯ

У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]

КОНЕЦЬ

Молодість минула, Як ружевий цвіт. Де утіха була, Там і смутку ніт, Бо там серце стиле, Ніби чорна кров; З […]

ПІД МАДЖЕНТОВ

Гей, у полі, у полі, Там літають соколи. Летя, літають, сумненько гукають, Аж мене серце болить. Ой серденько, серденько, Чого […]

Страница 1 из 6123456