ГЛЕК

Related posts:

1. ГЛЕК Присвячено Грацькові Основ’яненкові Йшов Глек Петро уже пізненько добою Від панотця та й так балакав сам з собою: “Ні, ні, […]...
2. БУРЯКІВНИЦЯМ П’ЯТИДЕСЯТИХ Мов невтомні кораблики В морі зеленому гички, даленіють жінки у тумані холодної мжички, Даленіють жінки – сиві постаті над буряками […]...
3. Дума четверта І весела, і щаслива Мріями коханка, І ясніша уродлива Весняного ранка. Як на світі любо жити, Милого любити, З його […]...
4. Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
5. “Повз двір, де мила живе…” Повз двір, де мила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу і в вічі. Затьохкало серце в […]...
6. ШЕВЧЕНКО Люблю Отчизну я, но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І […]...
7. ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
8. “Коли у тузі вічної розлуки…” Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, – я думаю – у точності науки яке мистецтво і натхнення […]...
9. 6 Чатують в глибині мої гачки, Де карасика-невловимка бродить… Поназбігались стрілочки-мальки, Коли я опустив долоні в воду. Довірливі, клюють мої пучки, […]...
10. ЕЛЕГІЯ ПРО ЗМАРНОВАНІ ДНІ Не пролетіли, не пройшли вони, не загубились у мирській безодні ні ті, що за межею давнини, ні ці, що стали […]...
11. “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
12. НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
13. ВОВКИ “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з […]...
14. “На дощах заіржавіло каштанове листя…” На дощах заіржавіло каштанове листя, Теплі помахи крил відлітаючих зграй Понад нами. Востаннє напружені лиця, Калиною, терново думки напилися І […]...
15. БОРОЗНА Лесі Якою занесло піснею? – І туга перейде серцем (нивою Вогка борозна в незабудьках). Надійся: покотимо серце росою, І скапає […]...
16. Так починається життя так починається життя так воно кінчається дощі впадають у води підземні нуртують ключі під бруківкою площі теплі мов пульси мов […]...
17. “Уже тополі багряніють…” Уже тополі багряніють, Осиплеться вже скоро лист, А я згоряю і старію, Вже й в сивий смуток переливсь. Така печаль, […]...
18. ОСЕЛЯ ГРОЗИ Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]...
19. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
20. “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
21. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
22. “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
23. ПІД МАДЖЕНТОВ Гей, у полі, у полі, Там літають соколи. Летя, літають, сумненько гукають, Аж мене серце болить. Ой серденько, серденько, Чого […]...
24. ДІЛО Я так вагався перший крок ступити. Води – по пояс, мулу – аж по шию У річці тій, що зможу […]...
25. “Як маю я журитися…” Як маю я журитися, Докучати людям, Піду собі світ за очі – Що буде, те й буде. Найду долю – […]...
26. КВІТОЧКА (З чеського) Вітронько віє З панського лісу; З відрами дівка Біжить до річки: В кований цебер Води набрала; По річці к дівці […]...
27. “13. заникає…” заникає у моїх глибинах я сама мутніє в водах снів бо я росту крізь вечір він кінчається з жаданням мого […]...
28. ДЖЕРЕЛО Час не жде. Спадковані пожитки. Опустіли клуні і двори. Вік такий. Живеться нині швидко. Не потрібні людям хутори. На прощання […]...
29. ПРОКЛІН Тепер, коли не треба людям книжки, Лиш плотської жаги й дешевих цін, Коли, неначе вівці після стрижки, Йдуть голі душі […]...
30. “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
31. ВИШНЕВИЙ ПОЛОН Аж до очей хустини, як хмарини, пухкі й легкі біліють просто неба і бджоли цяточками золотими (квітки, та й годі!). […]...
32. З ОДНОГО ДЕРЕВА З одного дерева хлібна лопата й хрест, З одного дерева труна й колиска, Одна природа та інший долі жест І […]...
33. “Я йшов за труною товариша й думав…” Я йшов за труною товариша й думав: щастить – таки людям, задер ноги, i нiякого тобi клопоту, востаннє блиснув голими […]...
34. ОТ І МСТЯТЬСЯ ТРУНИ От і мстяться луни, Будуть турку труни, Людям нашим струни, Добрії фортуни, Як Давид заграє, Дух святий ширяє: Вірте, що […]...
35. “Суха трава пов’язана в пучки…” Суха трава пов’язана в пучки, Коріння й зілля в сінях і коморі. З усіх усюд сюди приходять хворі, Приносять бабі […]...
36. СИРОТА Без худоби сиротині Тяжко в світі жити; Хоч який він буде чесний, Все буде тужити; Чесна душа йому в тілі […]...
37. ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
38. ПОТІК Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]...
39. “Трагедія для поета : скінчився папір…” Трагедія для поета : скінчився папір, Чорнило висохло. Байдуже, що в Олександрії спалили Якусь там бібліотеку....
40. ЖИТТЯ /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив […]...