Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПРОКЛІН

Тепер, коли не треба людям книжки,
Лиш плотської жаги й дешевих цін,
Коли, неначе вівці після стрижки,
Йдуть голі душі в банки на поклін.

Коли вожді, мов ярмаркові блазні,
Ковтають полум’я своїх промов,
Коли газети, як бинти заразні,
Збирають на собі отруйну кров,

Тепер, коли майстри голодомору
На нашу мову одягли петлю,
Я проклинаю цю свободу хвору,
Та вже нічого в Бога не молю.

2.ХІІ.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ПРОКЛІН - ПАВЛИЧКО ДМИТРО