6 - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР

Чатують в глибині мої гачки,
Де карасика-невловимка бродить…
Поназбігались стрілочки-мальки,
Коли я опустив долоні в воду.
Довірливі, клюють мої пучки,
Не відають, що в світі є гачки.

А їхня мати чує рибака –
Вже не в одного обірвала снасті,
Сигналить їм, по-своєму гука,
Щоб відвести від наглої напасті.

Жорсткостей не знаючи, ні лих,
До рук пливуть живі маленькі чуда,
Немовби їм із тих пучок моїх
Чи доброти, чи ніжності прибуде…

6
 »