6

Related posts:

1. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
2. ТИ ПРИХОДИВ не знаючи чому відійдеш тратив почування не знаючи чому кохав тратив тіло не знаючи для чого жив ти відходиш не […]...
3. ВЕРШИНА СВІТУ Іду гранітом на вершину світу – на Красну площу в сяйві кумача. Рубіновими зорями зігріта, уся планета зблискує в очах. […]...
4. КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...
5. Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
6. “Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...
7. “Молодий весняний грім…” Молодий весняний грім, Синє його рокотання Збуджує в серці моїм Тужливе чекання, Коли вже знедолений люд, Зачувши весняні грози, Не […]...
8. “Гніздо лелече. Осокір…” Гніздо лелече. Осокір. Стежина до криниці. І повен пахощами двір – Квітують чорнобривці. Дивлюсь – і погляд відвести Мені від […]...
9. ЛІТАК НАД ПЛАНЕТОЮ Ми однакові тут, в літаку, і старі, й молоді, Літакової долі підлеглі і бранці польоту. І коли вже судилося бути […]...
10. ПОЕЗІЙКА РОЗЧАРУВАННЯ Я розчаровуюсь у своєму смичку. І потім – мені бракує трілер. Я опізнивсь і конаю в своєму кутку, Я конаю […]...
11. “І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...
12. “Був сад. Родив то бідно, то рясніше…” Був сад. Родив то бідно, то рясніше, То завжди цвів красиво край села. І яблуня одна не так, як інші, […]...
13. УЖЕ ДЗВЕНЯТЬ Уже дзвенять і ніжно врунять, Шумлять березові гаї. А журавлі летять і струнять, Пливуть у вишині. Глибоке небо синє-синє. В […]...
14. ЩО ТАКЕ БАЙКА Син-школяр читає книжку. – Тату, таточку! – гука. – Ось написано тут байка. Це матерія така? – Ні, то вірш, […]...
15. “Прощалось літо. Тьмянів лист…” Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли […]...
16. “Ми прив’язані міцно до телефонів…” Ми прив’язані міцно до телефонів, що не можемо роз’єднатись, притягнуті поглядами, що не можемо їх відвести, Ми, зустрівшись, сплітаємось міцно […]...
17. “Портрет жіночий на стіні…” Портрет жіночий на стіні, У грубі жевріють вуглинки, І тихо-тихо, як у сні, Пливуть за вікнами сніжинки. Пливуть за ними […]...
18. “Стоїть у ружах золота колиска…” Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. […]...
19. Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...
20. “У снах я боявся бика…” У снах я боявся бика. І ось він, моругої масті. Цей сон віщує напасті. Я знаю. Розгадка така. І я, […]...
21. “Хмари низько пливуть…” Хмари низько пливуть. Обережно, ялини, не жартуйте: вершини – мов гострі ножі… Як в диму, погубилися гори й долини, поїзди […]...
22. “За свободу воюють залізні чеченці…” За свободу воюють залізні чеченці, Рвуть пута московські, не знаючи страху. А Вкраїну штовхають комуністи-збоченці На узбіччя історичного шляху....
23. ТАКИЙ ДЕНЬ Коньяк чи горілка, Голубка чи квітка увагу відвернуть, бува… Та знову немає автобуса з краю у рейсі… всі плани зрива. […]...
24. НЕПРАВДА – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає […]...
25. “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
26. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
27. НА ЧУЖИНІ Пливуть по небу хмароньки В далекії краї, Летять із їми думоньки Щочаснії мої – Туди, де та криниченька Холодная дзюрчить, […]...
28. “Чого вода каламутна…” Чого вода каламутна – Чи не хвиля збила? Чого ж я смутна, невесела, Чи не мати била? Мене ж мати […]...
29. ПРАЗНИК НАШОГО МЛИНА Як у нашім млині дні і ночі мінливі, І безсмертна вода стугонить в лотоки… А мені вже немає вечірнього млива […]...
30. ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА 1 Вода прозора, мов сльоза, І лебеді на хвилі, І небеса – як бірюза, Й вітрила сніжно-білі. По берегах – […]...
31. ЦВИНТАР Сидять гуцули на човнах могилок під спорохнявілими щоглами хрестів. Вже флота цвинтаря відчалює зі схилу в поводдя трав високих і […]...
32. “Гукнула далечінь осіння…” Гукнула далечінь осіння, А ліс лункий стояв, мов храм, Возвівши готики склепіння. Від рани зашивався шрам Цвірінькотом, джмеля басоллю, Ледь […]...
33. З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
34. ДВА “ЧИ” 1. порозкидано мене по всіх сторонах світу тепер збираю себе як гриби в лісі не знаючи чи вони правдиві а […]...
35. “Воно зросло з шукання і розпуки…” Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих […]...
36. “Майбутні злочинці іще в личинці…” Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба […]...
37. “Ходить вітер…” Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]...
38. ТРАВНЕВІ НОЧІ Я люблю в травневі ночі У своєму селищі Слухають співанки дівочі, Молоді веселощі. Від весни та від любові Ходять хлопці […]...
39. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
40. “Ви, що, не знаючи мети…” Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до […]...